Юридичні виклики ІТ бізнесу в нових реаліях

Привіт, друзі! Ми провели цікавий вебінар на тему: “Юридичні виклики ІТ бізнесу в нових реаліях”. Серед іншого ми говорили про наступні актуальні питання для компаній в умовах карантину:

  1. Припинення контрактів з розробниками. Чи законно? Як захистити свої інтереси ІТ компанії та розробнику?
  2. Клієнти з Європи та США заморозили проекти і не платять. Як діяти в правовому ключі?
  3. Так можна не платити оренду за новим законом чи ні?
  4. Convertible note як інструмент швидкого залучення коштів.
  5. Приватність у відеоконференціях. Правові аспекти хайпу навколо privacy Zoom.

Давайте коротко пройдемся по кожному з питань.

1. Припинення контрактів з розробниками. Чи законно? Як захистити свої інтереси іт компанії та розробнику?

Не можна просто взяти і розірвати договір. Тільки якщо це прямо передбачено цим же договором або ж законом. Проте, на практиці працюють два варіанти: 

  1. коли належно не виконуються зобов’язання (стається втрата господарського інтересу);
  2. зміна істотної обставини (наприклад, зміна законодавства).

З іншого боку, якщо є право імперативно розірвати договір, то воно може бути реалізовано. Наприклад, в договорі міститься наступне положення:

“Замовник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, повідомивши Замовника за 40 (сорок) календарних днів до бажаної дати розірвання Договору. У такому разі повинні бути оплачені фактично надані Послуги.”

Тобто, сторона має попередити іншу сторону за н-кількість днів до таки такого розірвання. Як це можна використати? Треба подивитись який строк розірвання договору. Повідомлення обов’язково має бути подано в ці стоки. Протягом цього часу ви маєте отримувати винагороду. Якщо таке зобов’язання не було дотримано, на сторону покладається відповідальність, передбачена цим самим договором чи законодавством.

Тому, важливо: дивіться в договір і вимагайте оплату за фактично надану роботу. 

2.Клієнти з Європи та США заморозили проекти і не платять. Як діяти в правовому ключі?

Перш за все необхідно подивитись яким правом регулюється ваший договір.

Якщо це українське право: 

Законом від 17.03.20 р. № 530-IX карантин віднесено до форс-мажорних обставин. Настання форс-мажору не звільняє суб’єкта господарювання від зобов’язань за договором. Замовник – оплатити, виконавець – зробити. Мова йде лише про звільнення від відповідальності за порушення умов його виконання. Отже, гарна новина: карантин віднесено до обставин непереборної сили. Погана – це не означає автоматичне звільнення від відповідальності за господарськими договорами, якщо інше не передбачено умовами договору.

Так, Торгово-промислова палата України визнає карантин форс-мажором. Та це не означає стовідсоткове надання індивідуальної довідки, оскільки обов’язково потрібно довести зв’язок між форс-мажором та неможливістю виконувати договір на погоджених умовах.

Зверніть також увагу на ст. 617 Цивільного кодексу:

“Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.”

Якщо це іноземне право:

Дуже важливо перевірити “форс-мажорні” положення застосовного права, а також порядок застосування таких норм. Окремо потрібно проаналізувати й міжнародно-правові акти, зокрема положення Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 1980 року, яка широко застосовується до договорів за участю українських компаній із нерезидентами. Зокрема, ст. 79-80, а вони звучать наступним чином:

Стаття 79

“ 1. Сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого із  своїх зобов’язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення  договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків.

  1. Сторона,  яка не виконує  свого зобов’язання,   повинна повідомити іншу  сторону про перешкоду і  про її вплив на її здатність здійснити виконання.  Якщо це повідомлення не отримане іншою стороною протягом  розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо не  виконуючій свого зобов’язання стороні, ця остання сторона несе відповідальність за збитки,  які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.”

Стаття 80

“Сторона не може посилатися на невиконання зобов’язання  іншою стороною тією мірою, якою це невиконання викликане  діями чи недоліками першої сторони.”

То що ж робити? 

  1. Дублюємо інвойс, і говоримо про оплату. Тобто, добровільно відмовляємось від застосування штрафних санкцій і регулюємо питання мирним шляхом.
  2. Укладаємо додаткову угоду до договору про зміну певних умов співпраці.
  3. Укладаємо додаткову угоду про розірвання договору.

3.Так можна не платити оренду за новим законом чи ні?

В нас дуже дивна колізія. З одного боку Цивільний кодекс говорить одне, прийнятий закон інше, а законопроект від 13 квітня щось схоже. То ж як бути?

Ст. 286 ГКУ:

“6. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.”

Закон 540-IX:

“З моменту встановлення карантину, і до його завершення в установленому законом порядку “наймач може бути звільнений” від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу.” 

Законопроект №3279-Д:

“З моменту установлення карантину плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж всього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.”

Як ми бачимо, єдиного варіанту щодо відповіді немає. Але в будь-якому випадку, ми можемо говорити про зменшення або звільнення від плати, якщо ви в дійсності не можете користуватись своїм орендованим майном у зв’язку із карантинними заходами та обмеженнями. В той же час, останній законопроект передбачає, що на наймача можуть покладатись наступні витрати: 

  1. внесення плати за землю;
  2. плата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
  3. плата вартості комунальних послуг.

Але це однозначно краще ніж платити все. 

А ще краще подивитись свій договір. Можливо, там є цікаві положення, і вам аж зовсім не потрібно звертатись до українського невизначеного законодавства. Тому, пишіть лист своєму орендодавцю та домовляйтесь про зменшення/звільнення від оплати, і все в вас буде добре!

4.Convertible note як інструмент швидкого залучення коштів

Є два простих способи залучення коштів:

  1. звернення до фінансової установи за кредитом, після чого компанія змушена повертати кошти на умовах кредитного договору (debt finance); та 
  2. випуск акцій, які хтось купує, тим самим вносячи певні кошти в компанію (equity finance). 

До debt finance відноситься і convertible note (гроші зараз, акції – потім). За convertible note видаються кошти під річний відсоток за їх користування, які в майбутньому конвертуються в акції під час наступного раунду або через певний термін.

В чому ж переваги цього документу для бізнесу, який залучає такі кошти? Вони зводяться до того, що вам не потрібно втручатись в характерну для акцій бюрократію, пов’язану з їхнім випуском, збільшенням статутного капіталу, внесенням змін до установчих документів. В Такий документ є борговим зобов’язанням за американським законодавством, проте деривативом, тобто цінним папером, за українським законодавством (тому, тут виникають певні особливості з оподаткуванням, які обов’язково потрібно враховувати). 

Насправді, в Україні цей конвертований займ, якщо його можна так назвати, не надто добре регулюється. Тому, ми рекомендуємо залучати саме іноземні компанії для швидкого залучення коштів, аніж українські. 

5.Приватність у відеоконференціях. правові аспекти хайпу навколо privacy zoom.

Від користування програмою “Zoom” вже відмовився Google, Space-X, а уряд Тайваню взагалі офіційно заборонив його використання. Та й в цілому проти компанії вже було подано два позови з наступних причин:

  1. за “значне завищення” ступеня шифрування платформи, не розкривши ці “недоліки” акціонерам;
  2. за нібито обмін даними з Facebook.

Більше того, користувачі мережі Інтернет зазначали про наступні проблеми захисту персональних даних:

  1. Відсутність інформації в Політиці конфіденційності про надсилання даних в Фейсбук;
  2. Відсутність наскрізного шифрування відео та аудіоконференцій;
  3. Уразливість введення маршруту UNC, яка може призвести до витоків облікових даних користувачів і навіть до виконання довільних команд на їх пристроях;
  4. Наявність функції “відстеження відвідувачів”, яка давала можливість власнику конференції перевірити, чи дійсно учасники уважно дивилися трансляцію, коли він використовував режим обміну екраном.

Що можна зробити, щоб захистити себе від таких проблем і всіх, інших, що можуть раптово виникнути під час або ж після використання програми “Zoom”? 

  1. Використання функції захисту відеоконференцій паролем;
  2. Застосування обмеження доступу до екрана;
  3. Використання актуальної версії додатка та регулярне встановлення оновлень, які можуть містити важливі виправлення вразливостей безпеки;
  4. Утримання від поширення посилань або ID конференцій у соціальних мережах.
  5. Використання ID для приєднання до конференції.

В цілому, приватність – це актив самої людини. І хто, як не ми самі, або ж наша компанія, про нього потурбується? Вебінар ми все ж провели в “Zoom”, а тому, при мінімальному дотриманні наших рекомендацій (бажано, ще й не передавати свій пароль нікому та не використовувати один і такий же на всіх сайтах), ніхто не постраждає! 🙂

Більше інформації ви можете дізнатись з нашого вебінару. Переходьте на Youtube канал або Facebook сторінку та отримуйте нові знання!

Скоро побачимось! 🙂

Первинна консультація по ІТ праву у твоєму кейсі. Не зволікай ;)Твоє запитання ІТ юристам


Отримуй сповіщення про нові статті :)