+380442055410 a@legalitgroup.com м. Київ, вул. Пимоненка, 13

Shareholders’ agreement

Shareholders’ agreement – what?

 

Shareholders’ agreement (далі – SHA) – договір між акціонерами компанії (shares – акції, holders – їхні власники). Перше, що спадає на думку, – такі договори лише для великих акціонерних товариств чи холдингів. Проте це далеко не так. Якщо Ваша компанія зареєстрована за кордоном, то найймовірніше, що вона буде здійснювати діяльність у формі LLC (Limited liability company) – аналог українського товариства з обмеженою відповідальністю.

За кордоном це найпоширеніший тип компанії, для якого характерним є те, що статутний капітал компанії поділений на акції, кожна з яких має певну ціну (про це – згодом). Тобто наше ТОВ, але з акціями. Відповідальність учасників за зобов’язаннями компанії може бути обмежена ціною акцій (company limited by shares) або акціями і особистими гарантіями (company limited by guarantee).

І таким власникам потрібно домовитись в Shareholders’ agreement, how to run their business, так би мовити. Оскільки корпоративне право Великобританії є надзвичайно гнучким, то, щоб продемонструвати його можливості в сфері регулювання управління компанією, розкажемо про основні положення Shareholders’ agreement, розробленого за британським правом.

З чого почати в Shareholders’ agreement?

 

Найперше – визначення основних термінів, котрі будуть використовуватись у Shareholders’ agreement. Наприклад, якщо в такому договорі написати, що залучення інвестицій в компанію буде відбуватись через сonvertibe note, то потрібно зафіксувати, що таке сonvertibe note в розумінні Shareholders’ agreement.

Один із найважливіших розділів – Ownership structure передбачає розподіл акцій компанії між власниками.

Наприклад:

  • Shareholder 1 – 30%,

  • Shareholder 2 – 20%,

  • Shareholder 3 – 50%.

Відповідно до такого розподілу в Shareholders’ agreement буде визначатись право акціонерів отримувати дивіденди пропорційно до їхніх часток в компанії (наприклад, якщо частка у власності становить 20%, то акціонер буде отримувати 20% від прибутку компанії).

Ця структура також визначатиме кількість голосів для кожного акціонера на загальних зборах. Наприклад, якщо для прийняття рішення про випуск акцій для нового інвестора потрібно, щоб за таке рішення проголосували акціонери, які сумарно володіють 50% всіх акцій, то достатньо згоди акціонера, частка якого 50%.

Також у цьому розділі потрібно передбачити розмір статутного капіталу компанії в акціях (наприклад, 100 000 акцій) і те, скільки буде коштувати 1 акція (наприклад, £10). Особливістю корпоративного права іноземних держав (в тому числі і Великобританії) є те, що статутний капітал не обов’язково сплачувати відразу. Достатньо, щоб акціонери внесли в капітал, наприклад, плату за одну акцію – £10, а решту акцій оплатили згодом.

Управління компанією – Board of directors

 

Рада директорів (Board of directors або просто board) – основний виконавчий орган компанії. В SHA організації боарду зазвичай присвячують кілька розділів, які стосуються порядку призначення та обрання директорів (наприклад, кожен акціонер може призначити 1 директора для кожних 10% голосів, якими він володіє в компанії, або лише висунути його кандидатуру, яку потім будуть затверджувати Загальні збори акціонерів). Також у SHA доречним буде зафіксувати усі питання, для вирішення яких рада директорів повинна запитувати згоди акціонерів – Important Board Matters. Наприклад, щоб укласти з іншою компанією договір, сума якого перевищує $10 000, обов’язково потрібна резолюція загальних зборів.

Проте для того, щоб у боарду зовсім не були зв’язані руки, в SHA можна передбачити, що організація діяльності всередині Ради директорів покладається на саму Раду, але повинна бути зафіксована в окремому документі – Board regulations. Це дозволить уникнути постійних апдейтів самого SHA через зміни внутрішніх процедур у боарді.

General meeting of the Shareholders

 

Виявити свою волю акціонери можуть на загальних зборах. І, щоб всі власники компанії були ознайомлені з процедурою скликання загальних зборів, порядком голосування і затвердження резолюцій, ці пункти повинні бути в SHA. Особливо важливо зафіксувати кворум, за умови досягнення якого можна проводити Загальні збори, та кількість голосів акціонерів, необхідну для затвердження резолюцій. Британське право дозволяє тут особливо розгулятись, адже можна встановити, що для кворуму Загальних зборів достатньо присутності, наприклад, лише 2 акціонерів.

Також в цьому розділі потрібно описати, якими резолюціями – простою (коли потрібна, наприклад, проста більшість голосів) чи спеціальною (яка вимагає, наприклад, 70% голосів всіх акціонерів) затверджується голосування акціонерів, хто повинен головувати на загальних зборах і навіть те, що акціонери можуть бути присутні на зборах за допомогою відеоконференції.

Як залучати інвестора – further funding

 

Поточні акціонери завжди прагнуть, щоб інвестори, венчурні фонди та інші охочі приєднатись до їхньої компанії, ставали акціонерами за прозорою схемою. Тому в SHA одним із опорних стовпів є положення, котрі стосуються подальшого інвестування в компанію та його механізмів.

Обов’язково потрібно зазначити, як новий інвестор буде приєднуватись до компанії – шляхом укладення convertible note, SPA (share purchase agreement) чи в інший спосіб, який спаде на думку акціонерів.

Exit – мрія кожного

 

Не менш вагомим є питання виходу учасника з компанії – власне те, що сниться йому чи не щодня. Тут британське браво відкриває цілий клондайк способів, де акціонери можуть відкопати той, що підходить для них. Потрібно пам’ятати, що під час виходу акціонера залишається відкритим питання, кому ж дістануться його акції. Право переважної купівлі його частки іншими учасниками ніхто не скасовував, проте в який саме спосіб це буде відбуватись, повинні вирішити фаундери в Shareholders’ agreement. Зазвичай застосовують:

  • Right of first refusal: акціонер, котрий хоче продати свої акції конкретній особі (не обов’язково акціонерові), повинен спершу запропонувати їх придбати кожному з поточних акціонерів. Якщо жоден з них не виявить бажання купити ці акції, то акціонер може продавати їх кому завгодно.

  • Tag alone right: акціонери, що володіють незначною часткою акцій (minority shareholders) мають право продати свої акції разом із акціонером, котрий володіє значною часткою акцій (majority shareholder) і виявив бажання їх продавати. Majority shareholder не може йому відмовити в продажі акцій разом з його акціями. Водночас покупець, зобов’язаний придбати усі запропоновані йому акції.

  • Drag alone right дозволяє majority акціонерам вимагати від minority акціонерів, щоб вони продали свою незначну частку акцій разом із їхньою. Наприклад, в одного акціонера 50% акцій і він хоче їх продати. В нього є право зобов’язати іншого акціонера, який володіє 10% акцій, продати свої акції разом із його 50%.Процедури здійснення right of first refusal, tag along i drag alone потрібно обов’язково фіксувати в SHA.

Розподіл прибутків, ліквідація, права акціонерів

 

В SHA можна також зазвичай прописують, яким чином і коли будуть розподілятись прибутки (наприклад, перед Новим роком відповідно до частки кожного учасника), а також що буде з компанією, якщо учасники вирішать її ліквідувати. Тут питання теж наштовхується на частку кожного учасника (пам’ятаєте, ми писали про Ownership structure?), відповідно до якої акціонер отримає ті активи компанії, що залишаться після погашення її боргів. Також можна зазначити, що такі активи спершу будуть розподілені між власниками, наприклад, привілейованих акцій (preferred shares), а вже потім між власниками звичайних акцій (common shares).

Варто теж не забути в SHA розділ про те, що кожен акціонер, який володіє певною часткою акцій (або взагалі кожен) має право на інформацію щодо діяльності компанії. Наприклад, він може вимагати в бухгалтера, щоб надав йому книги обліку або навіть призначити аудитора (але і заплатити за його послуги).

Чи можна укласти Shareholders’ agreement для української компанії?

 

В Україні акціонери також можуть укласти Акціонерну угоду, проте практичної цінності в такій угоді буде мало. По-перше, наші учасники не зможуть відійти від українського права в угоді (бо особистий закон юридичної особи – українське право і, якщо обрати іноземне право, то така угода буде нікчемною), а, по-друге, в нашому Законі «Про акціонерні товариства» встановлені чіткі вимоги у % відношенні для прийняття низки важливих рішень акціонерами. Наприклад, згідно з цим законом, загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50% акцій з правом голосування, тоді як відповідно до Companies Act 2006, який регулює корпоративні відносини у Великобританії, для кворуму достатньо присутності 2 учасників.

Апдейт, друзі – читайте про корпоративні договори в Україні за лінком

Невеликий висновок

 

Ми зробили спробу окреслити найбільш важливі аспекти, котрі дозволяє врегулювати SHA і які дають змогу акціонерам уникнути багатьох ризиків в діяльності компанії. Якщо Ви відкрили компанію і Вам потрібен SHA –Ви знаєте, до кого звертатись😉

Лишилися питання?

Запитуйте