IP-документація для ІТ: як убезпечити свій бізнес
Будь-яка діяльність у сфері IT так чи інакше пов’язана з поводженням з об’єктами інтелектуальної власності (IP). Це проявляється у багатьох аспектах: починаючи від створення об’єктів авторського права (код, дизайн, текстові матеріали) та закінчуючи використанням знаків, логотипів, найменувань, як своїх, так й інших компаній. Неправильне оформлення IP-документації може призвести до внутрішніх проблем компанії, пов’язаних зі спорами із командою, бухгалтерським обліком, податками та відповідальністю.
З іншого боку, IP-права є також вкрай важливим аспектом співробітництва з клієнтами, недбалість у цій сфері також є ризиком виникнення спорів, необхідності відшкодування збитків та репутаційних втрат. Тож, пропонуємо розглянути та проаналізувати основні моменти поводження з правами інтелектуальної власності та аспекти оформлення IP-документації, правильний підхід до яких допоможе убезпечити бізнес від ризиків.
Перехід прав на об’єкти IP за IT-договорами
Сучасні договори у сфері інформаційних технологій не лише мають регулювати питання порядку взаємодії сторін щодо предмета договору (виконання робіт, надання послуг, оплат за них тощо), а й встановлювати конкретний правовий режим прав інтелектуальної власності. Це пов’язано насамперед із природним бажанням замовника отримати результати наданих послуг та надалі мати можливість використовувати їх без проблем, передавати в тимчасове користування, продавати тощо.
Зазначене можна забезпечити шляхом коректного договірного оформлення переходу IP-прав на створені об’єкти. При цьому, регулюванню підлягає сам факт переходу прав (з їх переліком та зазначенням відповідних об’єктів що передаються), момент їх відчуження, фінансові умови, вимоги до них, винятки тощо. До того ж треба враховувати специфіку юрисдикції, правом якої регулюється договір. Детальніше про аспекти оформлення передання прав інтелектуальної власності за договором, зокрема розробки ПЗ, можна почитати тут.
Але перед тим як щось передавати, необхідно це створити чи принаймні отримати у розпорядження. Інакше, перехід IP-прав юридично не відбудеться, а клієнт може ініціювати спір та вимагати відшкодування збитків. Тож, оскільки сучасні IT-компанії для надання послуг (виконання робіт) на користь кінцевого замовника залучають субпідрядників (ФОП, гіг-спеціалістів чи звичайних фізичних осіб), належне оформлення переходу IP-прав потребує виваженого підходу й до договірних відносин з залученими спеціалістами.
Фактично ключові моменти, на які слід звернути увагу, залишаються незмінними порівняно з договорами з клієнтами, однак тут необхідно зважувати на інтереси саме вас як отримувача прав. Повна відсутність документального оформлення відносин з підрядниками чи допущені помилки можуть призвести до втрати IP активів та значних збитків.
Не можемо не зазначити, що описані ризикові моменти можуть виникнути також і в контексті відносин щодо інтелектуальної власності між найманим працівником та роботодавцем. Правильно складений трудовий договір буде запорукою відсутності проблем в цьому плані. Про аспекти оформлення трудових відносин з розробниками ПЗ наші юристи розказували в цій статті.
Тобто, як бачимо, ланцюг переходу прав інтелектуальної власності є ключовою частиною IP-документації та включає декілька ланок, недоліки яких можуть прямо відображатися й на інших. Виявлення ризиків та їх усунення задля убезпечення IT-бізнесу неможливе без приділення уваги та аудиту документального оформлення правовідносин як з клієнтами, так і підрядниками чи працівниками.
Реєстрація торговельних марок та прав на об’єкти авторського права
Ще одним важливим аспектом діяльності будь-якого бізнесу, не тільки у сфері IT, є використання власних позначень для ідентифікації продукту чи послуги, підсилення їхньої впізнаваності та формування бренду. Для цього допускається використання комерційного найменування, право на яке виникає з моменту використання та не потребує обов’язкової реєстрації. Однак такий вид індивідуалізації не охоплює позначення у вигляді зображувальних елементів, комбінацій кольорів, шрифту тощо, а також не надає власнику значних можливостей захисту, особливо в деяких юрисдикціях.
IT-бізнес, який бажає активно розвивати свій бренд та мати можливості з його реального та ефективного захисту від зазіхань третіх осіб, має можливість офіційно зареєструвати власну торговельну марку. При цьому необхідно провести, зокрема, аналіз шансів на успішну реєстрацію, за необхідності модифікувати бажаний словесний варіант чи логотип, обрати юрисдикцію реєстрації — це можуть бути як окремі країни, так і, наприклад ЄС в цілому.
У процесі реєстрації також може з’явитись необхідність комунікувати з органами реєстрації та відповідати на опозиції інших правовласників. Ми можемо допомогти з усіма аспектами оформлення прав на ТМ, а детальніше ознайомитись з процедурою та підводними каменями ви можете тут.
А що ж з IP-правами, які складають актив компанії? Це можуть бути частини коду, цілісні програми у формі додатків чи ігор, об’єкти дизайну, текстові матеріали та навіть книги. Іноді сама по собі наявність належно оформленого ланцюжка передачі прав інтелектуальної власності не є гарантією захисту від порушень зі сторони колишніх контракторів, клієнтів чи третіх сторін.
В Україні та ряді інших юрисдикцій на законодавчому рівні передбачена можливість здійснення реєстрації IP-прав попри те, що така реєстрація не є обов’язковою. Реєстрація авторських прав покликана лише формалізувати факт набуття прав, які й без того юридично вже існують в певної особи. Ця процедура може бути актуальною для певних ситуацій, найчастіше це бажання клієнта бути впевненим в продукті, який він отримує, та можливості такого ж оформлення його на користь себе (після передачі прав). Зареєстровані IP-права буде легше захистити від можливих зазіхань зі сторони і, до того ж, державна реєстрація є важливим доказом у випадках порушення прав третіми особами.
Детально про всі аспекти захисту майнових прав в суді ми писали тут. У будь-якому випадку для того, щоб зрозуміти та оцінити для себе актуальність чи необхідність реєстрації прав інтелектуальної власності необхідне проведення комплексного аудиту щодо потенційного об’єкта із залученням компетентних юристів.
Використання чужих об’єктів
Невпинний та бурхливий розвиток IT-сфери призвів до того, що зараз мало яка компанія може обійтися без встановлення взаємовигідного співробітництва з іншими гравцями ринку, необхідності посилання на інші бренди чи то простого наповнення портфоліо актуальними кейсами. Усе це часто призводить до необхідності використання чужих IP-об’єктів, наприклад комерційного найменування чи торговельної марки, частини розроблених та переданих клієнту об’єктів коду чи дизайну тощо. Але чи законно це та як використовувати об’єкти інтелектуальної власності третіх сторін, не порушуючи їхніх прав та тим самим не наражати на небезпеку свій бізнес?
Перш за все, необхідно визначити випадки, в яких ваша компанія вже почала публічне використання об’єктів права інтелектуальної власності та розібратися чи були для цього підстави. Зазвичай кейси правомірних дій передбачаються в договірних умовах між сторонами або ж погоджуються в письмовому вигляді окремо.
Деякі компанії розробляють окремі політики бренду, якими визначаються умови використання їхньої торговельної марки та інших знаків та найменувань. Порушення чужих IP-прав може призвести до ініціювання спору з боку постраждалої сторони та стягнення збитків у судовому порядку. Не виключаються також й застосування певних примусових заходів з боку державних органів — адміністративна чи навіть кримінальна відповідальність.
Одночасно й планування майбутнього використання чужих об’єктів авторського права потребує зваженого та аналітичного підходу, наприклад формулювання та включення в проекти договорів необхідних положень, дослідження політик компаній та законодавства окремих держав. Усе це потребує залучення кваліфікованої команди юристів, яка допоможе розробити та ввести в дію законні шляхи та механізми використання IP-об’єктів третіх сторін. До речі, про окремі нюанси такого використання за законодавством США та України наші юристи розповідали в цій статті.
Таким чином, IT-бізнес наповнений численними аспектами створення, використання та розпорядження правами інтелектуальної власності. Належне поводження з IP-правами складається з багатьох елементів, більшість з яких прямо чи опосередковано пов’язані з процесом належного оформлення IP-документації: укладення договорів, первинних документів, оформлення дозволів, ліцензій тощо. Неправильний підхід до цих питань створює ризики значних як матеріальних, так і репутаційних втрат для будь-якої компанії.
Для того аби убезпечити свій бізнес від негативних наслідків, необхідне проведення комплексного аудиту та за його результатами проведення змін в механіки роботи бізнесу в цілому. Якщо Вам потрібна допомога із будь-якими питаннями, пов’язаними з правами інтелектуальної власності (реєстрацією, передачею, тощо), чи проведенням юридичного аудиту діяльності вашої компанії, звертайтесь до нас. Ми радо проаналізуємо ситуацію, підготуємо висновки з рекомендаціями та допоможемо максимально захистити ваші інтереси.
Владислав Романюк
Молодший IT-юрист в Legal IT Group