Добросовісне використання чужого контенту

Розкажемо, що можна робити з творами без дозволу автора і як не викликати гнів Google, згадуючи назву бренду (як ми це зробили:) ).

Програмне забезпечення, дизайн, дописи в блозі, текстовий контент і навіть фотографії в Instagram – тобто все, що має автора, є об’єктом інтелектуальної власності і захищається авторськими правами. Це означає, що тільки автор має право використовувати твір – публікувати, вносити зміни, продавати права на твір, а всі охочі це зробити повинні просити в нього дозволу.

Проте якби не було винятків з цих правил, то для комп’ютерів нам би досі доводилось купувати трикімнатні квартири. Щоб забезпечити науковий прогрес, отці-засновники права інтелектуальної власності придумали fair use – добросовісне використання. На сьогодні, багато з цих правил розповсюджується і на добросовісне використання чужого контенту.

Що можна fair-юзати в США

Згідно з Главою 17 “Copyright” Кодексу Сполучених Штатів, добросовісне використання не є порушенням авторського права, якщо твір використовувався з метою критики, коментування, для випуску новин, викладання чи наукових досліджень. Водночас під час встановлення факту fair use враховують:

• чи твір використовується з некомерційною метою;

• кількість використаних творів (наприклад, суд в кожному випадку встановлює, чи вчитель не роздрукував для вивчення в класі з учнями таку кількість віршів, яка би порушувала принцип fair use);

• ринкову ціну твору.

Майте це на увазі, якщо котрийсь американець Вас звинуватить в порушенні його авторських прав.

В нас – без згоди автора

В українському законодавстві добросовісне використання творів згадується в Законі «Про авторське право і суміжні права» у статтях, які починаються словами «без згоди автора». Отже, без згоди автора, але із зазначенням його імені відповідно до статті 23 цього Закону можна:

• використовувати цитати (або короткі уривки) з опублікованих творів в оглядах преси, якщо цей твір має критичний, науковий або інформаційний характер;

• відтворювати з інформаційною метою в пресі публічно виголошені промови та звернення;

• використовувати літературні і художні твори як ілюстрації у навчальних виданнях, звуко- і відеозаписах;

• публічно виконувати музичні твори під час офіційних і релігійних церемоній;

    Також можна, як і в американському праві, відтворювати уривки з опублікованих творів для навчання. Але знову треба бути обережним з обсягом такого відтворення.

Fair use комп’ютерних програм по-українськи

Програмістам без згоди автора можна, згідно зі ст. 24 Закону:

• вносити до комп’ютерної програми зміни, щоб вона запрацювала на їхніх ґаджетах

• декомпілювати програму, якщо з коду потрібно «витягнути» інформацію, необхідну для взаємодії з іншою програмою. Але є умова: цю інформацію не можна використовувати для розроблення програми, схожої на декомпільовану, і взагалі не обмежувати права автора на цю програму

Однак для висунення звинувачень треба ще довести, що саме ця інформація була використана. Водночас, в ліцензійних умовах багатьох програм взагалі передбачена заборона декомпіляції. А оскільки багато крутих програм захищені іноземним правом інтелектуальної власності, то зазначені положення Закону «Про авторське право і суміжні права» перед звинуваченнями власника декомпільованої програми є безсилими.

Fair use торгової марки

На відміну від літературних творів (до яких належать і комп’ютерні програми) і творів мистецтва, торгові марки не захищаються копірайтом з моменту створення, а повинні бути зареєстровані. Тому і добросовісне використання дещо відрізняється.

Висновок

Торгова марка вважається використаною, навіть якщо її просто опублікувати в Інтернеті. Згідно з ч. 6 ст. 16 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», без згоди власника торгову марку можна використовувати в некомерційних цілях. Хоча ми усвідомлюємо, що некомерційні цілі не приносять прибутку, українське законодавство цей термін не пояснює.

​

Пам’ятаємо, що торгова марка – це, наприклад, Google.Org™ program, Google search – термін-дженерік, похіднийАмериканське законодавство регулює також і добросовісне згадування власне назв торгових марок – nominative fair use, яке діє, якщо така згадка є єдиним способом послатись на власника торгової марки і його ідентифікувати. Обов’язкова умова – можна вживати тільки слова, а не лого.