Упущена вигода в IT спорах. Кейси та лайфхаки

Під час співпраці з контрагентами завжди хочеться, щоб договори виконувалася. Але, на жаль, трапляються випадки, коли підрядник або працівник своїми діями спричиняє збитки компанії. Унаслідок цього компанія може, зокрема, не отримати доходи, на які вона сподівалася. Такі доходи Цивільний кодекс України (далі – ЦК України) визначає як упущену вигоду.

Упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (пункт 2 частини 2 статті 22 ЦК України).

Чи актуальна ця інформація для сфери IT? Авжеж!

Для того, аби запевнити Вас у цьому, наведемо декілька умовних кейсів.

1. Недобросовісний працівник/підрядник. Працівник/підрядник компанії має доступ до бази даних Ваших клієнтів. Уявімо ситуацію, коли він вирішує із цими клієнтами співпрацювати самостійно та починає розсилати їм комерційні пропозиції, пропонуючи послуги (ідентичні до Ваших) за заниженою ціною. Ви втрачаєте клієнтів і відповідно – доходи, які могли би отримати від співпраці з ними.
2. Конкуренція. Наступна ситуація: Ваш працівник/підрядник вирішує перейти працювати від Вас до Вашого клієнта. Очевидно, останньому послуги Вашої компанії вже не потрібні, і він розриває із Вами договір. Доходи знову не у Вас.
3. Просування сайту. Ви – замовник і уклали договір із підрядником на створення/ просування свого сайту. Строки уже тут, Ви оплату послуг здійснили, однак підрядник своїх зобов’язань не виконав. Чи є тут саме упущена вигода?

Про те, у яких випадках позивач має право на задоволення вимог щодо стягнення упущеної вигоди й поговоримо далі.

Спойлер: упущена вигода – це насправді досить складне явище, і довести її наявність у суді – це ще той challenge. Тож давайте спершу розберемося із теорією (так, трішки нудно, але без неї ніяк).

Як довести упущену вигоду в суді

У загальному в справах щодо упущеної вигоди суди звертають увагу на наступне:

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов’язання (ст. 22 ЦК України).

Господарський кодекс України у ч. 1 ст. 225 містить формулювання «неодержаний прибуток (втрачена вигода)» – це прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.

При цьому саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Особа, яка порушила зобов’язання, доводить відсутність своєї вини. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (ст. 614 ЦК України).

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4 ст. 623 ЦК України).

Позивач, який вимагає відшкодування збитків, має довести:

• неправомірність поведінки особи;
• наявність шкоди;
• причинний зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов’язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об’єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
• вину завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов’язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 ЦК України).

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності.

Пред’явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов’язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

У разі упущеної вигоди мова йдеться не про реальні втрати особи, які вона зробила або зробить, а про ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права. Незважаючи на те, що неодержаний прибуток – це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання відповідних доходів.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Щодо розміру упущеної вигоди, то вона залежить від доходів, які отримала особа, що порушила право. Так, упущена вигода не може бути меншою від доходів, одержаних правопорушником (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

 

Судова практика: кейси в IT

А як щодо конкретних кейсів? Розглянемо дві справи з протилежними рішеннями.

У справі № 757/17647/19-ц, яку розглядав Печерський районний суд міста Києва Позивач (ТОВ) звернувся до суду із позовом до Відповідача про стягнення коштів. За умовами справи ТОВ уклало з Відповідачем угоду про конфіденційність. Позивач вказує, що Відповідач порушив умови вказаної угоди та розголосив конфіденційну інформацію невизначеному колу осіб на своїх особистих сторінках в соціальних мережах.

Унаслідок розголошення інформації один із замовників Позивача відмовився співпрацювати з ним, а саме: розірвав договір із ТОВ. Таким чином, Позивач не отримав кошти, які мав би отримати за угодою із контрагентом.

Тому суд дійсно дійшов висновку, що ТОВ було завдано збитки у формі упущеної вигоди, оскільки Позивач втратив реальну можливість отримати конкретну суму коштів внаслідок неправомірних дій Відповідача. Ця сума і становить упущену вигоду.

Рішення на користь позивача не було ухвалене в справі № 910/12293/16, що розглядалася Господарським судом Вінницької області. Тут ТОВ (Позивач) обґрунтовувало свої вимоги істотним порушенням ФОП (Відповідач) умов договору, а саме: не надання ним послуг, пов’язаних з проектуванням та дизайном, розробкою Інтернет сайтів, розміщенням хостингу тощо, унаслідок чого компанія значною мірою була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Позивач стверджував, що внаслідок невиконання ФОП умов договору щодо розробки сайту, ТОВ не мало змоги довести інформацію про власну продукцію до своїх клієнтів, відтак останні були необізнані щодо його товарів та не здійснювали замовлення послуг, що у свою чергу потягло неотримання запланованого доходу Позивачем.

На підтвердження середньої вартості послуг ТОВ надало виписки з сайтів інших підприємств щодо середньої вартості таких послуг.

Проте суд зазначив, що Позивач не обґрунтував і не надав доказів наявності причинного зв’язку між протиправною поведінкою Відповідача та збитками ТОВ у вигляді упущеної вигоди. Тобто неправомірні дії відповідача не стали єдиною достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Повертаючись до наших умовних кейсів на початку статті, можемо зрозуміти, що у першому та другому випадках наявна упущена вигода (якщо надані відповідні докази, звісно), а в третьому – збитки саме в такій формі навряд чи присутні, адже неправомірна поведінка виконавця у такому випадку – це не достатня причина вважати, що Ви не отримали конкретний прибуток.

Висновки

Для відшкодування збитків у формі упущеної вигоди, повинні бути наявні такі умови:

• укладаючи договір із контрагентом, Ви розраховуєте отримати певний розмір матеріальних чи нематеріальних благ;
• працівник/підрядник не виконує свої зобов’язання;
• саме внаслідок цього Ви позбавлені можливості отримати доходи, на які розраховували. Тому приділіть велику увагу доказам, адже Ви повинні довести такий причинно-наслідковий зв’язок;
• розмір упущеної вигоди не може бути меншим від доходів, які одержав правопорушник.