Податкова перевірка ІТ-компанії в умовах воєнного стану

В Україні під час воєнного стану було введено частковий мораторій на проведення перевірок Державною податковою службою України (ДПС України). Втім, такий мораторій є вкрай “частковим”. Чому так? Пояснюємо в статті. 

Спершу розберемося, які перевірки станом на зараз дозволені і взагалі яким чином Вас можуть перевіряти відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ). 

Які бувають перевірки? 

Податкові перевірки можуть бути (ст. 75 ПКУ):

• камеральними (під час яких ДПС перевіряє податкову звітність, без виїзду до платника податків);
• документальними (вони бувають планові або позапланові; виїзні або невиїзні);
• фактичними (які завжди є виїзними та проводяться за місцем провадження діяльності компанії).  

Починаючи з кінця травня 2022 року були припинені документальні планові перевірки, а документальні позапланові були дозволені виключено з низки підстав ПКУ (п. 69.2 ПКУ). Починаючи з 1 серпня 2023 року були відновлені планові перевірки грального бізнесу, а також  бізнесу, який займаються підакцизною продукцією, надає фінансові, платіжні послуги. Так, ДПС вже було опубліковано план проведення планових перевірок такого бізнесу, які стартують з вересня 2023 року. Рекомендуємо перевірити, чи не потрапила Ваша компанія до цього переліку. З 1 серпня 2023 року також було значно збільшено кількість підстав, за якими можуть проводитися документальні позапланові перевірки (п. 69.2 ПКУ). 

Важливо те, що під час воєнного стану не було введено жодних обмежень щодо фактичних перевірок. Вони можуть проводитися на підставах, визначених в ст. 80 ПКУ (зокрема, з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, оформлення трудових відносин з працівниками). 

Повідомлення про перевірку

ПКУ вимагає від податкової надіслати платнику податків повідомлення та наказ керівника контролюючого органу про проведення перевірки: 

• Про документальну позапланову невиїзну перевірку – мінімум за 30 днів до початку перевірки (п. 79.2. ПКУ)
• Про документальну планову (виїзну, невиїзну) перевірку – мінімум за 10 днів до початку перевірки (п. 77.4. ПКУ)

Камеральні перевірки здійснюються податківцями в приміщенні ДПС, для їх проведення не потрібні будь-які направлення та накази (п. 76.1. ПКУ). 

Про фактичні та документальні позапланові виїзні перевірки платники податків заздалегідь не повідомляються. Такі перевірки нерідко є найбільш загрозливими для компаній, оскільки зазвичай не має часу на те, щоб належно до них підготуватися: встигнути перевірити наявність всіх правильно оформлених первинних документів, кадрової документації тощо.

Як діяти під час перевірки?

Якщо до Вас завітали податківці для проведення фактичної або документальної позапланової виїзної перевірки, вони зобов’язані спершу надати (ст. 81 ПКУ):

• направлення на проведення такої перевірки;

• копію наказу керівника управління ДПС про проведення перевірки. 

В цих документах має обов’язково значитися: (і) дата видачі, (іі) найменування контролюючого органу, (ііі) найменування та реквізити платника податків, який перевіряється, (iv) мета, (v) вид перевірки, (vi) підстави для проведення перевірки, визначені в ПКУ (п. 78.1., 80.1. ПКУ) (за позицією Верховного Суду, зокрема, у справі № 120/5729/20-а від 12.20.2021, у наказі на фактичну перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний пункт ст. 80 ПКУ, але й обґрунтувати, які саме відомі ДПС фактичні обставини зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки), (vii) дата початку і тривалість перевірки, (viii) підпис керівника контролюючого органу, що скріплений печаткою (п. 81.1. ПКУ).

Зверніть увагу на те, що в копії наказу має вказуватися період Вашої діяльності, який буде перевірятися. В направленні, у свою чергу, мають бути визначені посади та прізвища осіб, які будуть проводити перевірку. 

Коли податківці пред’являтимуть свої службові посвідчення, важливо перевірити, чи всі перевіряльники зазначені в направленні. Посадова особа Вашої компанії має розписатися у направленні, зазначивши свій ПІБ, посаду, дату і час ознайомлення.

Якщо податківці не надали ці документи або ж порушили вимоги щодо їх оформлення – Ви можете не допускати їх до перевірки (абз. 1 п. 81.1. ПКУ). Зважайте, що працівникам правоохоронних органів забороняється брати участь у проведенні планових, позапланових виїзних перевірок (винятком є ситуація, коли стосовно Вас вже відкрито кримінальне провадження та правоохоронці завітали до Вас з податківцями, щоб на підставі ухвали слідчого судді проводити обшук) (п. 78.3 ПКУ).

Чи впускати податківців при неналежно оформлених документах? 

Якщо Ви впускаєте податківців, Ви таким чином реалізовуєте наказ про проведення перевірки. Судова практика свідчить, що його оскарження не є належним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права (Велика Палата Верховного Суду у справі №816/228/17 від 08.09.2021). Відтак, якщо Ви допустили перевіряючих до перевірки при неправильно оформленому наказі чи направленні, згодом буде важко посилатися в суді на неналежно оформлені наказ та направлення при оскарженні податкових повідомлень-рішень ДПС. 

Втім, слід зважати, що наслідком недопуску перевіряльників може бути накладення податковою арешту на майно компанії (п. 94.2.3 ПКУ), обгрунтованість якого має бути перевірена  судом протягом 96 годин (п. 94.10. ПКУ). Виходячи з практики Верховного суду платникам вдавалося багато років скасовувати такі адміністративні арешти, швиденько протягом цих 96 годин подавши позов до суду про скасування неналежно оформленого наказу про проведення перевірки. Оскільки на думку судів таким чином утворювався між податковою і платниками “спір про право” щодо недопуску до перевірки, а це пряма підстава відмовити податковій у відкритті провадження щодо накладення арешту (п. 2 ч. 4 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). 

Втім, Верховний Суд в рішенні від 23 лютого 2023 року у  справі №640/17091/21 відступив від своїх позицій в щонайменше 9 рішеннях, якими платники податків могли успішно користуватися роками, щоб скасувати арешт у зв’язку з недопуском податкової. Чому так? Верховний суд по-новому розтлумачив ст. 283 КАСУ та ст. 94 ПКУ, вирішивши, що оскарження платником податків наказу про проведення перевірки не має розглядатися як “спір про право”. Отже, це не перешкоджає розгляду судом заяви податківців про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна такого платника.

Саме тому станом на сьогодні слід спершу оцінити, чи ризикувати своїм майном у зв’язку з недопуском податківців через неналежно оформлений наказ. 

Якщо Ви не впустили перевіряльників, а податкова після цього таки наклала арешт і його належність була підтверджена судом, слід все одно оскаржувати в суді неналежно оформлений наказ. Якщо отримаєте позитивне рішення – це може бути підставою для припинення арешту, про що окремо вказав ВС у справі №640/17091/21. 

Раніше припинити арешт через недопуск податківців можна було протягом 96 годин (оскільки суд просто не давав би на нього “зелене світло” через поданий Вами позов). На сьогодні подання позову про скасування наказу не буде напряму тягнути зняття арешту протягом 96 годин. Доведеться чекати тривалий час, поки суд винесе рішення про скасування наказу. Згодом буде можливе зняття арешту. 

Визначіть тривалість виїзної перевірки

Тривалість виїзної перевірки буде вказана в направленні та копії наказу про перевірку, втім важливо самостійно перевірити, чи не помилилися податківці, оскільки закон встановлює максимально допустиму кількість днів для виїзних перевірок (ст. 82 ПКУ):

Вид перевірки	Строк перевірки – кількість робочих днів в залежності від платника податків
	Великого платника	Суб’єкта малого підприємництва*	Інших платників податків
Документальна планова (виїзна) (82.1. ПКУ)	30 робочих днів	10 робочих днів	20 робочих днів
Документальна позапланова (виїзна) (82.2. ПКУ)	15 робочих днів	5 робочих днів	10 робочих днів
Фактична (82.3 ПКУ)	10 діб

 

* Ви є суб’єктом малого підприємництва, якщо у Вашого ФОПа або юр. особи середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб та річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ (ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України). 

ДПС зауважує, що при визначенні днів перевірки податкова враховуватиме, яким є Ваш внутрішній трудовий розпорядок. При цьому в силу ст. 82 ПКУ можливі ситуації, коли за рішенням керівника контролюючого органу продовжуватиметься перевірка:

Вид перевірки	Максимальний строк, на який може подовжуватися перевірка
	Великого платника	Суб’єкта малого підприємництва	Інших платників податків
Документальна планова (виїзна) (82.1. ПКУ)	15 робочих днів	5 робочих днів	10 робочих днів
Документальна позапланова (виїзна) (82.2. ПКУ)	10 робочих днів	2 робочі дні	5 робочих днів
Фактична (82.3 ПКУ)	5 діб

Зважайте на період, який перевіряється 

За загальним правилом податкова може в результаті перевірки накладати штрафи та донараховувати податки за порушення, які були вчинені протягом 1095 днів (3 роки) з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 102.1. ПКУ) (є певні винятки, за якими цей строк становить 2555 днів (7 років).

Отже, донарахування податків, штрафів, пені, як правило, можливе лише за порушення, зроблені за останні три роки. Втім, під час воєнного стану починаючи з 17 березня 2022 року до 1 серпня 2023 року був зупинений цей строк давності (п. 102.9 ПКУ). Крім того, цей строк давності був зупинений на час карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року (п. 52-2 ПКУ ).

Так, при розрахунку цих трьох років не враховується період з 18 березня 2020 року по 1 серпня 2023 року. Тобто, не враховуються ці три з половиною роки. Це означає, що станом на сьогодні ДПС може накладати штрафи та донараховувати податки за порушення, вчинені мінімум протягом останніх 6 років. 

Не віддавайте оригінали первинних документів

На письмову вимогу ДПС (п. 16.1.5. ПКУ) надавайте під час перевірки оригінали первинних документів. Втім, якщо податківці хочуть вилучити оригінали документів, такі дії є протиправними. Вони можуть вимагати надати завірені Вами копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про порушення законодавства (85.4. ПКУ).

Вилучати оригінали можуть лише на підставах, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (85.5. ПКУ)

Є заперечення стосовно результатів перевірки – оформіть їх

Результати документальних та фактичних перевірок оформлюються у формі акта або довідки, яка підписується податківцями та Вами (п. 86.1. ПКУ). Якщо є порушення законодавства, то складається акт. У разі відсутності порушень складається довідка.

Якщо Ви не згодні з результатами, що викладені в акті – обов’язково в письмовій формі надайте заперечення до акту. Зверніться до юристів, які допоможуть оскаржити результати перевірки.

Який ризик, що сама Ваша ІТ-компанія підпадатиме під перевірку?

ДПС відбирає до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на ДПС (п. 77.2 ПКУ) (ризик може бути високий, середній та незначний). Зрозуміти, який у Вас ступінь ризику, можна проаналізувавши діяльність своєї компанії за показниками, про які вказано в Наказі Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524. 

Окрім цього, нещодавно, ДПС оновила методику проведення перевірок, прийнявши Наказ від 09.06.2023 № 444. В ньому є “Додаток №3”, який визначає операції, які на думку ДПС можуть свідчити про ризики у діяльності платника податків.

Втім, нагадуємо, що в умовах воєнного стану з вересня 2023 року проводяться планові перевірки лише грального бізнесу, а також бізнесу, який займаються підакцизною продукцією, надає фінансові, платіжні послуги. 

А от щодо позапланових документальних та фактичних перевірок слід зазначити, що саме від діяльності платника податків залежатиме те, наскільки висока ймовірність, що до нього завітають податківці. Фактичні перевірки можуть проводитися в будь-який момент, якщо ДПС, отримала, наприклад інформацію про використання праці без оформлених трудових договорів та виплати зарплати без утримання та сплати податків (п. 80.2.7 ПКУ).

Окремою популярною підставою (яка не обмежена під час воєнного стану) для документальних позапланових перевірок є розпочата процедура реорганізації юридичної особи (крім перетворення), ліквідація юридичної особи або ФОП (п. 78.1.7. ПКУ). 

Саме тому в процесі своєї діяльності завжди слід зважати, що певні Ваші кроки можуть напряму слугувати самостійними підставами для перевірки (ст. 78, 80 ПКУ). Окрім цього, рекомендуємо періодично проводити аудит документації, зокрема, в контексті доведення реальності господарських операцій за допомогою первинних документів.