Авторське право та штучний інтелект
Загальноприйнятого визначення «штучного інтелекту» не існує. Під штучним інтелектом (далі-ШІ) ми можемо розуміти комп’ютерні системи, які здатні виконувати завдання, що зазвичай потребують людського інтелекту. Це може включати у собі як візуальне сприйняття, розпізнавання мови, прийняття рішень, переклад між мовами, так і створення творчих робіт.
Зростання популярності програм на основі штучного інтелекту створює важливі проблеми з авторським правом для окремих осіб і компаній щодо створення вмісту, включаючи обсяг прав щодо комерційного використання, публікацію вмісту та потенційну відповідальність за порушення авторських прав.
Ця технологія «навчається» на величезній кількості вже існуючих творів, створених людьми, і використовуює висновки з цього навчання для створення нового вмісту. Деякі системи працюють у відповідь на текстові інструкції користувача, які можна назвати «підказками» або «запитами». Дана технологія, яку часто ще називають «генеративним штучним інтелектом», викликає питання про те, чи створений нею матеріал захищений авторським правом, чи можна реєструвати роботи, що складаються як з матеріалів, створених людьми, так і з матеріалів, створених штучним інтелектом.
Що каже українське законодавство?
Новим Законом України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон), що набрав чинності з початку 2023 року, вперше врегульовано питання щодо авторського права на результати роботи штучного інтелекту.
Основною ознакою, що характеризує твір як результат інтелектуальної творчої діяльності автора та відображає творчі рішення, прийняті автором під час створення твору, є оригінальність твору.
Підходи до визначення оригінальності у країн є різними, але в загальному оригінальністю позначають «творчий внесок» автора – фізичної особи. Тому результати робіт тварин, роботів та інших субʼєктів, що не підпадають в категорію «людина», не можуть вважатись оригінальними.
Обʼєкти, що згенеровані комп’ютерною програмою є неоригінальними з огляду на те, що створені без безпосередньої участі фізичної особи в утворенні цього об’єкта. Такі обʼєкти охороняються правом особливого роду (sui generis). Твори, створені фізичними особами з використанням комп’ютерних технологій, не вважаються неоригінальними об’єктами, згенерованими комп’ютерною програмою.
Хто є власником авторських прав на генеративний ШІ?
Авторство та права власності є спірним питанням. Відповідно до правових норм про авторське право більшості країн, власником авторського права зазвичай вважається автор твору. Однак, коли твір створюється ШІ, незрозуміло, хто саме його творець. Така неоднозначність може створити проблеми при визначенні того, хто має право використовувати твір.
За українським законодавством суб’єктами права особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою, можуть бути особи, яким належать майнові права або які мають ліцензійні повноваження:
1 – автори такої комп’ютерної програми їх спадкоємці, особи, яким автори чи їх спадкоємці передали (відчужили) майнові права на комп’ютерну програму
2 – правомірні користувачі комп’ютерної програми (договором можуть визначатися умови належності права особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані відповідними комп’ютерними програмами).
Варто зазначити, що у такому випадку ми кажемо тільки про майнові права, адже особисті немайнові права у разі утворення неоригінального об’єкта, згенерованого комп’ютерною програмою, не виникають.
Право особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт виникає внаслідок факту генерування цього об’єкта і починає діяти з моменту його генерування, яке спливає через 25 років.
Обсяг майнових прав суб’єкта права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, визначається так само як і для звичайних оригінальних творів, що створені людиною. Тобто автори такої компʼютерної програми чи правомірні користувачі мають право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами.
Позиція інших країн щодо авторського права на результати роботи ШІ
- США: Бюро авторських прав США вже давно стверджує, що твори, які створені машинами, а не людьми, не захищаються авторським правом. Таким чином, продукт генеративної моделі ШІ не може бути захищений авторським правом. Корінь цієї проблеми полягає в тому, як навчаються генеративні системи ШІ.
Як і більшість інших моделей машинного навчання, вони працюють шляхом визначення та відтворення шаблонів у даних. Отже, для того, щоб створити такий результат, як написане речення чи малюнок, ШІ повинен спочатку вчитися на реальній роботі справжніх людей.
Юридично ці системи штучного інтелекту (включаючи генератори зображень, музичні генератори штучного інтелекту та чат-боти, такі як ChatGPT і LaMDA) не можуть вважатися авторами матеріалів, які вони створюють. Їхні результати є просто кульмінацією рукотворної роботи, більшу частину якої було взято з Інтернету та так чи інакше захищено авторським правом.
Оцінюючи твори, що містять матеріали, створені штучним інтелектом, Відомство з авторських прав оцінюватиме чи є “твір” в основному твором людського авторства, а комп’ютер, наприклад, є лише допоміжним інструментом. По суті, чи є внесок ШІ результатом власної оригінальної розумової концепції. Цей аналіз проводитиметься в кожному конкретному випадку і залежатиме від того, як працює технологія ШІ, а також як ця технологія використовувалася для створення твору. Якщо традиційні елементи авторства твору були створені машиною, твір не має людського авторства, і Відомство його не зареєструє.
У вересні 2022 року Бюро авторських прав США надало першу відому реєстрацію твору, що створений за допомогою генератора тексту в зображення Midjourney — графічного роману під назвою «Zarya of the Dawn». Цей 18-сторінковий наратив мав усі атрибути типового коміксу — персонажі, діалоги та багато зображень, які були створені за допомогою Midjourney. Текст був написаний автором книги Крістіною Каштановою.
Буквально через кілька місяців Бюро переглянуло своє рішення і частково скасувало реєстрацію авторських прав на твір, стверджуючи, що воно має «нелюдське авторство», яке не було взято до уваги. Текст книги, а також «відбір, узгодження та розташування» її «писемних і візуальних елементів» залишилися під захистом. Однак самі зображення були «не продуктом авторства людини», а радше текстовими підказками, які створювали непередбачувані результати на основі даних навчання. Бюро також визнало будь-які редагування зображень Каштановою «занадто незначними та непомітними, щоб забезпечити необхідну креативність для захисту авторських прав».
- ЄС: Законодавство ЄС про авторське право сьогодні зосереджено навколо оригінального автора як людини, а не машини, керованої ШІ. Щоб мати авторське право, мають бути виконані дві умови:
- твір має бути «твором», як це визначено в прецедентному праві Суду Європейського Союзу («CJEU»),
- особа повинна бути оригінальним автором згаданої роботи або отримати авторське право шляхом його передачі.
Європейська комісія почала розробляти Закон про штучний інтелект майже 2 роки тому для врегулювання нової технології штучного інтелекту, яка зазнала популярності після випуску чат-бота ChatGPT OpenAI.
Згідно з пропозиціями, інструменти штучного інтелекту будуть класифіковані відповідно до їх сприйнятого рівня ризику: від мінімального до обмеженого, високого та неприйнятного. Сфери занепокоєння можуть включати біометричне спостереження, поширення дезінформації або дискримінаційні висловлювання.
Компанії, які розгортають генеративні інструменти штучного інтелекту, такі як ChatGPT або генератор зображень Midjourney, також повинні будуть розкривати будь-який захищений авторським правом матеріал, який використовується для розробки їхніх систем.
Якщо існуюча законодавча база для захисту авторських прав залишиться такою, якою вона є, особливо орієнтована на автора як людину, результати, згенеровані штучним інтелектом, не будуть мати право на захист авторських прав.
Чи порушують твори, створені ШІ, права авторів оригінальних творів?
Хоча штучний інтелект має багато потенційних переваг, він також порушує важливі питання про наслідки порушення авторських прав і прав інтелектуальної власності.
Алгоритми машинного навчання зазвичай навчаються на великих обсягах даних. Набори «навчальних даних», як вже було зазаначено вище, можуть включати твори, захищені авторським правом, такі як вірші, статті, малюнки, фотографії чи записи пісень. Як правило, цифрове відтворення творів без дозволу є порушенням авторських прав. Таким чином, якщо ви робите цифрову копію роботи (включаючи роботи, які були доступні в мережі Інтернет) для навчання штучного інтелекту, таке використання потребує дозволу від власника авторських прав.
Закон вказує на те, що у разі, якщо неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, є результатом використання об’єктів авторського права, відповідний суб’єкт користується правом особливого роду (sui generis) на такий неоригінальний об’єкт тільки за умови дотримання ним прав суб’єкта авторського права, твір або об’єкт суміжних прав якого зазнав використання у процесі генерування такого неоригінального об’єкта.
Така само й якщо неоригінальний об’єкт, згенерований ШІ, є результатом використання іншого охоронюваного неоригінальний об’єкта. Тобто особа користується правом особливого роду на об’єкт тільки за умови дотримання ним прав автора ШІ/правомірного користувача на неоригінальний об’єкт.
Висновок
Штучний інтелект (ШІ) та машинне навчання стають дедалі популярними останніми роками завдяки прогресу в технологіях, які дозволяють цим системам використовувати мільйони творів як частину процесу навчання. Такий інструмент обіцяє більш ефективне створення контенту. Однак існує занепокоєння щодо потенційних наслідків цієї технології для авторських прав, оскільки системи штучного інтелекту мають можливість створювати контент на основі матеріалів, захищених авторським правом. Ці системи можуть створювати копії людських робіт, які розмивають ринок, і вони використовують продукцію авторів без їхнього дозволу як дані для навчання.
Якщо штучний інтелект згенерував результат, використавши інший об’єкт авторського права, тоді користуватись таким результатом ШІ можна лише у випадку, якщо не порушені авторські права щодо цього об’єкту.
Що ж до авторства на результат роботи ШІ, то власником авторських прав (саме майнових) може бути як автор комп’ютерної програми, так і правомірний користувач. У такому разі необхідно звертати увагу на договірні положення щодо використання ШІ та норми законодавства.