Захист авторських прав стрімерів та ютуберів. Що каже судова практика?

Переваги судових спорів над превентивними заходами для авторів відеоконтенту/ актуальна судова практика
Сьогодні існує тисячі експертних блогів, каналів, в тому числі інтернет-сторінки які транслюють відеоконтент на різноманітних платформах таких до прикладу як у застосунку Telegram, так як і на платформах YouTube, Instagram, Facebook, ТikTok, linkedIn.
Судові спори можуть виникати при створенні аудіовізуального твору (фільму, рілсу, відеоконтенту, реклами) щодо:
1) порушення авторських прав, суміжних прав;
2) питання співавторства;
3) використання творів та інших прав інтелектуальної власності;
4) ділової репутації;
Пропонуємо розглянути приклад судового рішення про визнання права на співавторство, заборону публічного показу твору без згоди співавтора та стягнення компенсації у справі №754/6613/22.
Кейс про співавторство. Обставини справи
Двоє друзів (в подальшому Позивач та Відповідач) створили канал на веб-ресурсі YouTube, який знаходиться в мережі Інтернет.
Назва каналу з`явилася шляхом приєднання прізвища співавтора каналу та його професії – лікар. Позивач закінчив Вищий навчальний медичний заклад освіти та отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа», та здобув кваліфікацію лікаря.
Концепція каналу полягала у створенні експертних відео, в якому позивач, як лікар, виконує роль медичного експерта та відповідає на запитання відповідачки та підписників Каналу, а відповідачка виконує роль ведучої.
Кожне відео, це інтерв`ю в якому лікар опираючись на власний досвід розповідає про причини виникнення та лікування різних хвороб, рекомендації по їх лікуванню та профілактики, основані на авторських методиках та розробках.
Під кожним відео безліч коментарів подяки від глядачів саме лікарю, за його поради, за те, що допомагає людям.
Канал був створений саме під такий формат і саме під позивача, про це говорить назва Каналу та діалоги між лікарем та підписниками у коментарях під відео.
Можна розумно допустити, що саме експертність Позивача, його досвід та авторський підхід зробили відео такими популярними та отримують сотні тисяч підписників та мільйони переглядів.
Реєстрація облікового запису Каналу була здійснена на електронну адресу Відповідача та, відповідно, лише вона має доступ до управління Каналом.
Окрім цього, для отримання прибутку від переглядів відео, які розміщені на Каналі, використовувалась банківська карта Відповідача. Саме цей номер картки зазначений під більшістю відео на Каналі для здійснення перерахування коштів на підтримку каналу.
За час співпраці між позивачем та Відповідачем у співавторстві було створено 294 відео за участю позивача, з них одне яке має 1,7 млн. переглядів).
Після припинення співпраці по створенню експертних відео на Каналі Позивач та Відповідач перестали записувати авторські відео.
Натомість, Відповідач продовжив вести Канал та створювали вже відео з іншими експертами, а згодом повністю відійшла від медичної тематики.
На прохання позивача врегулювати питання співавторства на відео з Каналу, які були створені за участю позивача, Відповідач відмовився.
Проте, розміщені відео в кількості 294 шт., співавтором якого є позивач залишалися розміщені на Каналі, більше того, позивачу відомо про те, що Відповідач отримує дохід від власника інтернет-ресурсу YouTube, компанії Google LLC, D/B/A YouTube (901 Cherry Ave.San Bruno, CA 94066, USA) за перегляд відеоматеріалів.
Крім того, що найперше відео на каналі і всі наступні 293 відео, це відео виключно за участю Позивача та Відповідача, а вже згодом, коли співпраці припинилась між позивачем та відповідачкою, на каналі почали з`являтися інші експерти, а згодом Канал перетворився на «монологи жінки в розпачі», але під попередньою назвою.
Читайте більше: Які існують способи захисту авторських прав?

Вимоги Позивача:
- Визнати Позивача співавтором аудіовізуальних творів у вигляді 294 відеофільмів, які опубліковані на каналі
- Заборонити Відповідачу розповсюдження та публічний показ аудіовізуальних творів у вигляді відеофільмів створених за участю Позивача без його дозволу як співавтора на будь-якому веб-ресурсі в мережі Інтернет, в тому числі на каналі веб-ресурсу.
- Стягнути з Відповідача на користь Позивача компенсацію за використання аудіовізуального твору без дозволу співавтора у розмірі 1 214 400, 00 грн., а також судові витрати.
У цій справі суд прийшов до висновку про наявність порушень особистих немайнових та майнових авторських прав та підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання співавтором аудіовізуальних творів у вигляді 294 відеофільмів, які опубліковані на каналі веб-ресурсу YouTube та заборони Відповідачу розповсюдження та публічний показ аудіовізуальних творів у вигляді відеофільмів створених за участю без його дозволу як співавтора на будь-якому веб-ресурсі в мережі Інтернет, в тому числі на каналі веб-ресурсу YouTube, який знаходиться за посиланням в мережі Інтернет.
FAQ для розуміння вказаного судового рішення
Що таке аудіовізуальний твір (фільм, відеоконтент, рілс)?
Згідно із п.1 ст. 1 ЗУ «Про авторське право та суміжні права» аудіовізуальний твір – твір у вигляді послідовності епізодів або кадрів зі звуком або без нього, поєднаних між собою цілісним творчим задумом, доступний для сприйняття за допомогою відповідних технічних засобів на певному виді екрана (кіно-, телеекрана тощо), на якому така послідовність кадрів утворює рухоме зображення.
Аудіовізуальний твір – твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і прийняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, ревізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів.
Читайте більше: Спір за фотографії: захист авторських прав
Які є види аудіовізуального твору (фільм, відеоконтент, рілс)?
Видами аудіовізуального твору є кінофільми, серіали, рілси, відеоконтент лефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
Електронна (цифрова) інформація – аудіовізуальні твори, музичні твори (з текстом або з тексту), комп`ютерні програми, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, що знаходяться в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і творення комп`ютером, які можуть існувати і (або) зберігатися у вигляді одного або декількох файлів (частин файлів), записів у базі даних на зберігаючих пристроях комп`ютерів, серверів тощо у мережі Інтернет, а також програми (передачі) організацій мовлення, що ретранслюються з використанням мережі Інтернет.
Що є об’єктом авторського права відносно яких подано позовну заяву?
Об`єктом авторського права відносно яких подано позовну заяву є аудіовізуальні твори у вигляді відеофільмів, які оприлюднені шляхом публічного показу на Каналі в YouTube.
Статтею 5 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» та ст. 435 ЦК України передбачено, що первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору.
З якого моменту виникає авторське право на аудіовізуальний твір (фільм, рілс, відеоконтент, серіал)?
Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
Відповідно до ст. 1 Закону, автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.
Ім`я автора – сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім`я автора; прізвище, ім`я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо.
У вище зазначеній справі судом було встановлено дату від найпершого відео яке було створено та опубліковано на Каналі. На початку цього відео позивач представляється та розповідає про себе. З цього відео чітко вбачається, що його співавторами є позивач та відповідач.
Згідно ч.1 ст. 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» суб`єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами.
Відповідно до ст.13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» автори, спільною творчою діяльністю яких створено твір (твір, створений у співавторстві), є співавторами. Якщо твір, створений у співавторстві, становить нерозривне ціле та інше не передбачено договором або цим Законом.
Частина четверта зазначає, що у разі порушення авторського права на твір, створений у співавторстві, кожен співавтор має право звернутися з вимогою про його захист, у тому числі в судовому порядку.
Як зазначено позивачем у позові та підтверджено відповідачкою, між сторонами не укладались жодні договори, які б врегульовували питанням їхнього співавторства та розпорядження об`єктами інтелектуальної власності на каналі в Youtube.

Які існують права у автора на аудіовізуальний твір (фільм, рілс, відеоконтент, серіал)?
Згідно зі ст. 423 ЦК України особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:
1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об`єкта права інтелектуальної власності;
2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об`єкта права інтелектуальної власності;
3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об`єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам.
Читайте більше: Судова практика у спорах щодо неконкуренції в ІТ-кейсах
Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.
Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.
Відповідно до ст. 436 Цивільного кодексу України, авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення.
Відповідно до ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
З урахуванням приписів статті 358 ЦК України, право спільної власності на об`єкт авторського права чи суміжних прав здійснюється співвласниками за їхньою згодою та не може реалізовуватися на розсуд лише одного із співвласників.
Право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно ст.428 ЦК України.
За змістом ст. 437 ЦК України авторське право виникає з моменту створення твору. Суб`єкти авторського права для повідомлення про свої майнові права можуть використовувати спеціальний знак, встановлений законом.
При зверненні до суду з позовом, позивач посилається на те, що відповідачкою, відеоматеріали, показуються у відкритому доступі в мережі Інтернет, розміщені на Каналі веб-ресурсу Youtube, що порушує права позивача, як співавтора.
Згідно статті 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» розповсюдження – будь-яка дія, за допомогою якої оригінали або інші примірники об`єктів авторського права та/або суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці способом, у тому числі першого продажу чи іншого першого відчуження оригіналів або інших примірників об`єкта авторського права та/або суміжних прав.
Що таке публічне сповіщення?
Публічне сповіщення (доведення до загального відома) – передача в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
Що таке публічний показ?
Публічний показ – будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності).
Відповідно до ст. 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
1) право на використання твору;
2) виключне право дозволяти використання твору;
3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Які дії вважаються використанням твору?
Відповідно до ст. 441 ЦК України використанням твору є його:
1) опублікування (випуск у світ);
2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі;
3) переклад;
4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни;
5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо;
6) публічне виконання;
7) продаж, передання в найм (оренду) тощо;
8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.
Статтею 443 ЦК України визначено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Висновки
Із прикладу вище зазначеної справи, вбачаємо те, що на сьогодні судовий захист є ефективним способом захисту порушених прав пов’язаних із порушення авторських прав, суміжних прав, питань співавторства, використання творів та інших прав інтелектуальної власності, ділової репутації, оскільки суд має повноваження приймати обов’язкові до виконання рішення.