Як придбати веб-сайт? Юридичне оформлення купівлі веб-сайту для підприємницьких цілей

Веб-сайт на сьогодні є цінним і навіть незамінним інструментом для бізнесу. Онлайн-магазин, маркетплейс, форум, блог – і в кожному випадку власник такого ресурсу має можливість отримувати прибуток чи то від продажу товару/послуги, чи то від реклами на сайті. Ба більше, вкладаючи сили, гроші й час у розкрутку сайта, залучення трафіку, просування в пошуковій системі, можна розраховувати на успішний продаж такого ресурсу в майбутньому.

Та й потенційних покупців немало – якісний веб-сайт має попит на діджитал-ринку як готовий бізнес. Саме про такий аспект придбання веб-сайту й поговоримо в цій статті.

То якою ж є процедура купівлі веб-сайту?

Підходимо, купуємо! Веб-сайти, свіженькі, недорого! Еммм, ні, так це не працює. Придбання веб-сайту як складного об’єкта, який містить як програмне, так й інформаційне наповнення, потребує належного оформлення. Продати сайт можна як за допомогою спеціалізованих онлайн-бірж, так і безпосередньо покупцеві. Зупинимося докладніше на останньому варіанті.

Договір, за яким відчужують права на сайт, має змішаний характер. Особливість такого договору полягає в тому, що веб-сайт не є єдиним цілісним об’єктом, а містить окремі складові, кожна з яких має бути належним чином відчужена за договором. Отже, договір охоплює ознаки й істотні умови як договору про відчуження виключних майнових прав інтелектуальної власності на веб-сайт і його складові, так і договору про передання прав на домен.

Веб-сайт можна назвати комплексним об’єктом інтелектуальної власності, який складається з таких елементів:

  1. програмна складова (архітектура, програмний код);
  2. зовнішнє оформлення сайта (дизайн);
  3. інформаційне наповнення (контент сайта: тексти, графічні зображення, аудіо- та відеофайли тощо).

Крім того, доступ до веб-сайту надається через доменне ім’я, права на яке має власник веб-сайту. Непоодинокі випадки, коли назва веб-сайту зареєстрована як торгова марка, права на яку належать власнику сайта. Усі ці аспекти потрібно враховувати перед укладанням угоди щодо придбання сайта.

Продавцем веб-сайту є безпосередньо його розробник або особа, яка була замовником веб-сайту. Перед купівлею онлайн-ресурсу варто впевнитися, що продавець має всі права на веб-сайт і може вільно ними розпоряджатися.

Які основні положення й особливості договору на придбання сайта?

  • 1. Необхідно чітко визначити поняття, які використовують у договорі, як-от: що саме розуміють під терміном “веб-сайт” та які складові до нього входять. Це дасть можливість окреслити предмет договору та правильно й повно описати, які права передають. Невиконання цієї умови може згодом вплинути на можливість користуватися сайтом і монетизувати його.
  • 2. Права інтелектуальної власності. Програмний код, бази даних, об’єкти веб-дизайну, контент веб-сайту в будь-якій формі є об’єктами інтелектуальної власності. Відповідно, передання цих об’єктів потрібно належним чином оформити, зокрема передбачити таке: усі майнові права інтелектуальної власності на веб-сайт і всі його складові переходять до покупця з моменту, наприклад, оплати.

    У договорі необхідно чітко окреслити, які саме майнові права на використання веб-сайту передають продавцеві. Доцільним буде включення до договору дисклеймерів щодо права нового власника сайта користуватися всіма переданими правами в комерційних цілях і без попереднього погодження з продавцем.

    Важливим моментом є вказівка на строк дії та територію поширення дії переданих майнових прав інтелектуальної власності. Зазвичай аналізований договір містить положення про дію переданих прав авторства на території всіх країн світу та на строк, що дорівнює строку дії авторського права.

Момент переходу прав інтелектуальної власності до покупця встановлюють на розсуд сторін, наприклад на момент оплати чи підписання акта приймання-передання тощо.

Зверніть увагу! У договорі варто передбачити гарантії продавця щодо наявності в нього відповідних авторських прав, зокрема гарантії одноосібного авторства, відсутності раніше виданих ліцензій чи передання іншим чином авторських прав третім особам.

  • 3. Права й обов’язки сторін. Окрім “стандартного набору” прав й обов’язків сторін щодо оплати та передання веб-сайту, варто передбачити також особливі моменти, пов’язані зі специфікою предмета договору. Наприклад, доцільно окреслити право покупця провести тестування сайта до моменту оплати, а в разі незадоволення результатами – відмовитися від його придбання.
    З огляду на той факт, що мета придбання веб-сайту зазвичай комерційна, доцільно закріпити в договорі обов’язок продавця надати покупцю певну інформацію про ресурс, наприклад, про трафік на сайті, розміри монетизації тощо. Така інформація дасть змогу більш предметно оцінити можливості задоволення мети купівлі ресурсу – отримання прибутку.
  • 4. Торгові марки. Власники сайта реєструють торгові марки з двох причин: для захисту свого торгового найменування, наприклад назви онлайн-магазину, або ж для здобуття права на реєстрацію домену певного рівня. У будь-якому разі веб-сайт невід’ємно пов’язаний із такою торговою маркою, права на яку теж мають бути відчужені покупцеві. До договору варто включити обов’язок сторони передати права на торгову марку, а власне таке передання оформити окремим договором, що підлягає реєстрації в Департаменті розвитку сфери інтелектуальної власності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Не забудьте в такому договорі передбачити, хто зі сторін відповідальний за сплату державних зборів, пов’язаних із реєстрацією.
  • 5. Права третіх осіб. Як ми вже зазначали, у розробленні сайта бере участь кілька видів суб’єктів, наприклад розробник і веб-дизайнер. Потенційно в таких суб’єктів можуть виникнути претензії до вас як нового власника в разі неналежного передання вам прав на сайт. Тому доцільно включити до договору положення про те, що продавець відповідає за порушення прав, у тому числі інтелектуальної власності, третіх осіб, які виникли до моменту передання веб-сайту.
  • 6. Гарантії. З огляду на те, що до моменту купівлі веб-сайту він перебуває в користуванні продавця, важливо окреслити гарантії продавця щодо відшкодування збитків, пов’язаних із претензіями, скаргами, позовами третіх осіб щодо використання веб-сайту, що виникли до моменту переходу прав на нього до нового власника.
  • 7. Передання ключів доступу. Доступ до керування веб-сайтом є одним із найважливіших моментів договору. Тож у ньому варто передбачити обов’язок передати логін і пароль акаунта на хостингу, ключі для адміністрування сайта. Також необхідно визначити, у який спосіб такі ключі передають покупцеві. Доцільним є включення гарантії продавця щодо збереження конфіденційності таких даних.

  • 8. Доменне ім’я. Доступ на сайт можливий за певною адресою – доменним іменем. Доменні імена не є об’єктом інтелектуальної власності, тож передання права власності на них відбувається в окремому порядку. Так, реєстратор доменних імен визначає процедуру, за якою передається (переделеговується) доменне ім’я новому власнику та яка залежить від рівня домену.

Якщо умовою реєстрації домену є реєстрація торгової марки, то перший етап у переделегуванні доменного імені – передання прав на таку торгову марку за договором про передання прав на торгову марку новому власнику інтернет-ресурсу та реєстрація відповідних змін у Департаменті розвитку сфери інтелектуальної власності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Після цього необхідно звернутися до реєстратора доменів із відповідною заявою щодо переделегування доменного імені, надавши відповідні докази переходу прав на торгову марку до нового власника (наприклад, рішення про публікацію в офіційному бюлетені “Промислова власність” та про внесення відомостей до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг або свідоцтво на торгову марку нового власника).

Якщо домен нижчого рівня, то процедура переделегування та її юридичне оформлення починається одразу з другого етапу.

У договорі доцільно окреслити зобов’язання продавця щодо дій, які необхідно здійснити для передання прав на користування доменним іменем, а також гарантування продавцем відсутності перешкод для передання домену.

  • 9. Хостинг. Файли веб-сайту зазвичай зберігаються на зовнішніх серверах. Власники сайтів “орендують” місце на таких серверах у хостинг-провайдерів для зберігання файлів із сайтом та керування ним. Відповідно, питання хостингу сайта також потрібно вирішити під час укладання договору. Зокрема, потрібно змінити реквізити отримувача послуг хостингу за договором відповідно до вимог і правил конкретного хостинг-провайдера.
  • 10. Останній, але не менш важливий момент – приймання веб-сайту, що оформлюють актом приймання-передання веб-сайту та засвідчує відсутність претензій сторін одна до одної.

Додатково звернемо увагу на такий момент, як правила користування та політика конфіденційності веб-сайту. Часто користувачі веб-сайту мають можливість завантажувати власний контент на ресурс, залишати відгуки тощо. Важливо передбачити, що майнові права інтелектуальної власності на цей контент користувачів переходять до власника сайта безоплатно та він має право розпоряджатися ними. Тому, якщо на момент придбання веб-сайту таких документів немає, варто подбати про їх розроблення.

Висновок:

Не має значення, для яких цілей ви вирішили придбати веб-сайт. Проте варто пам’ятати, що це комплексний об’єкт інтелектуальної власності. У зв’язку із цим важливо переконатися, що кожна складова такого онлайн-ресурсу належно відчужена за договором, а права на доменне ім’я передано з додержанням усіх вимог.

Безкоштовна первинна консультація по ІТ праву у твоєму кейсі. Не зволікай ;)Твоє запитання ІТ юристам


Отримуй сповіщення про нові статті :)