Статус біженця vs тимчасовий захист

У зв’язку з російським вторгненням в Україну чимало українців кинулось шукати прихисток за кордоном. Хтось мав час і можливість спланувати свій виїзд, хтось ще вагається, чи варто це робити, але, напевно, більшість робили це хаотично. Вирушили, тікаючи від ворожих обстрілів, а далі будь що буде. 

А далі понеслись сотні повідомлень і постів у соцмережах на кшталт: «ти тільки статус біженця не бери!» і протилежні за змістом: «тільки зі статусом біженця можна отримати допомогу». То що робити: оформлювати статус біженця чи ні? І що взагалі це означає? Давайте розбиратися разом у цій статті.

Чи є різниця між статусом біженця та тимчасовим захистом?

Різниця, звісно, є. Якщо коротко, то вона полягає у обмеженнях і можливостях, які передбачені набуттям відповідного статусу. Власне, на цьому ми і зосередимося у цій статті.

Статус біженця
Для кого він?

Відповідно до Женевської Конвенції про статус біженців 1951 року, біженцем вважається особа, яка «через обґрунтовані побоювання стати  жертвою  переслідувань  за  ознакою расової належності,  релігії,  громадянства,  належності до певної соціальної групи чи  політичних  поглядів  знаходиться  за  межами країни  своєї  національної  належності і не в змозі користуватися захистом цієї країни або не  бажає  користуватися  таким  захистом внаслідок таких побоювань;  або, не маючи визначеного громадянства і знаходячись за межами країни свого колишнього місця проживання в результаті подібних подій,  не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань». 

Виходячи з цього визначення, виникає питання щодо того, наскільки теперішній стан в Україні підпадає під це визначення. Особи, що покидають територію України внаслідок збройної агресії РФ не бояться переслідувань своєї держави за певною ознакою. У них інші для цього причини.

Як наслідок, неможливо передбачити, наскільки частими будуть позитивні рішення щодо надання статусу біженця українцям, адже на даний момент практики стосовно біженців з України внаслідок вторгнення російських військ в Україну немає.

Із плюсів статусу біженця можна навести, наприклад, можливість отримання громадянства Німеччини через 8 років.

Яка процедура?

Процедура отримання статусу біженця відрізняється залежно від країни. 

У Франції, наприклад, здійснюється реєстрація та подача заявки Управлінням Франції з питань захисту біженців та осіб без громадянства. На час очікування може надаватись притулок. За результатом розгляду заявки можливі такі варіанти:

• надається статус біженця; або
• надається додатковий захист; або
• заявка відхиляється.

У той час у Німеччині, Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF) наразі не розглядає заяви від громадян України. Як довго це триватиме – також поки що невідомо. Сам процес розгляду заяви зазвичай триває місяці і навіть роки, протягом яких на таких осіб будуть накладені заборони працювати та покидати певну місцевість чи регіон. 

Відповідно до статистики, у 2022 році лише близько 46% осіб отримали позитивну відповідь, тобто (і) статус біженця, (іі) субсидіарний захист; (ііі) заборона депортації;  у той час як майже 54% мають негативну відповідь. 

На нашу думку, українці можуть розраховувати на останні дві опції, адже підставою саме їхнього отримання є ризик отримання серйозної шкоди в країні походження, в той час як статус біженця зазвичай отримують особи, що переслідуються за якимось ознаками в країні походження. 

Окремо зазначимо, що визнання права на притулок і надання статусу біженця може бути скасоване, якщо передумови для цього більше не діють. Це має місце, наприклад, якщо ситуація з переслідуванням назавжди змінилася, або якщо вона більше не застосовується, і тим, кого це стосується, більше не загрожує небезпека, якщо вони повернуться. Статус захисту знімається, якщо він був наданий на підставі недостовірної інформації або невиявлення істотних фактів. Отже, у випадку припинення воєнних дій на території України – статус біженця навряд чи можна буде отримати.

Тимчасовий захист
Чим передбачений?

Ще у 2001 році у Євросоюзі ухвалили Директиву «Про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту в разі масового притоку переміщених осіб» (далі – «Директива»). 4 березня 2022 року Директива була вперше активована. Таким чином, активовано тимчасовий захист для людей з України.

Що це означає? 

Директива забезпечує окремий від біженця правовий статус «тимчасового захисту». Відповідно до Директиви громадяни України зможуть отримати такий тимчасовий захист, який дозволить їм жити і працювати в ЄС до 3 років. 

Передбачається, що українці зможуть:

• жити на території ЄС, в житлі, яке надає держава (критерії житла не конкретизовані, однак воно має бути «належним»);
• працювати (види діяльності не визначені, проте зазначається, що перевага надаватиметься членам ЄС);
• отримувати медичну допомогу (Директива передбачає надання невідкладної допомоги та необхідне лікування хвороби);
• отримати фінансову допомогу, у випадку необхідності;
• навчатися (як діти, так і дорослі).
  
  

Як отримати статус тимчасового захисту?

Статус тимчасового захисту громадяни України, які проживали на її території станом на 24 лютого та змушені були залишити свої домівки через вторгнення російських військ отримують автоматично після перетину кордону країни ЄС. 

Таким чином, після перетину кордону, у громадян України є можливість поїхати в будь-яку країну ЄС, де вони хочуть продовжити своє тимчасове перебування. 

Це зумовлено тим, що тимчасовий захист покликаний рівномірно та ефективно розподіляти українців, які вимушені покинути свій дім у зв’язку зі збройною агресією РФ, серед країн Європейського Союзу.

А надовго це?

Тимчасовий захист надається протягом 1 року, але цей період може бути продовжений ще на 2 роки (на 6 місяців + 6 місяців + 1 рік), якщо необхідність у тимчасовому захисті залишатиметься. 

Рада ЄС може як продовжити цей спеціальний механізм, так і скоротити, якщо ситуація в Україні стабілізується. Тобто рішення про строк дії тимчасового захисту одне для всіх українців, а не приймається для кожного індивідуально.

А на локальному рівні є якісь акти та відповідальні органи?

Директива визначає, що для цілей адміністративної співпраці, необхідної для здійснення тимчасового захисту держави-члени ЄС назначають контактний національний пункт, який поки не є визначеним.

На даний момент очікуємо додаткових роз’яснень, повідомлень і призначень відповідальних органів від держав-членів ЄС.

Враховуючи, що тимчасовий захист лише тиждень тому було активовано, напрацьована практика ще не сформувалась.

Замість висновку

Таким чином, буквально минулого тижня Рада ЄС активувала для українців Директиву «Про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту в разі масового притоку переміщених осіб».

Дана Директива покликана забезпечити базові потреби українців, що вимушені покинути територію України у зв’язку з вторгненням російських військ, такі як. Очікуємо детальних офіційних роз’яснень щодо механізмів реалізації прав, передбачених Директивою.

У той же час залишається право отримати притулок, зокрема у державах-членах ЄС, тим самим претендувати на статус біженця. Однак, наголошуємо, що процедура отримання статусу біженця накладає ряд обмежень, у тому числі не покидати територію держави, у якій подана заявка, а також заборона працювати. 

Окрім того, імовірно, в результаті довгих місяців очікування можна просто отримати відмову в отриманні такого статусу. Тому перед тим, як розпочинати дану процедуру, необхідно ретельно зважити всі плюси та мінуси, а також потенційні наслідки такого процесу.

Автори статті
Зоряна Матюшенко та Влад Дем’янець