Специфіка укладення польською компанією договору з ІТ-підрядником

Реалії сьогодення такі, що чимало українців змушені покинути свій дім і роботу в Україні. Серед них є і такі, хто зараз будують бізнес за кордоном. Враховуючи неабияку гостинність Польщі, багато хто обрав саме цю країну для організації своєї діяльності.

При налагодженні бізнес-процесів компанії постає питання грамотного оформлення відносин, як з замовниками, так і з підрядниками. Контракти – основа співпраці і запорука успішної взаємодії ІТ-компанії. 

У цій статті ми зосередимось на специфіці договорів, укладених польською ІТ-компанією саме з підрядниками. Поговоримо, як про особливості договорів з українським ФОП, так і з його відповідником у Польщі. 

З ким укладати?

В Україні всім зрозумілий формат роботи з ФОП. У Польщі ж також є свій відповідник українському ФОП – jednoosobowa działalność gospodarcza. Тобто одноосібне здійснення господарської діяльності. 

Окрім того, у Польщі можна здійснювати незареєстровану діяльність. Якщо коротко, то її можна здійснювати, якщо протягом останніх 5 років особа не вела бізнес-діяльність у Польщі та дохід від такої діяльності становить менше 50% від мінімальної заробітної плати. Тобто це абсолютно легальний спосіб підробітку. 

Однак, ми зосередимось все ж на польському аналогу українського ФОП, адже він більш поширений для укладення ІТ-контрактів. 

Також польська компанія може укладати договори з українським ФОПом. Так, один контрагент буде резидентом Республіки Польща, а інший – України. 

Від того, хто буде сторонами договору, залежать нюанси його укладення. Далі розглянемо ключові з них.

Валюта

Якщо ми розглядаємо ситуацію, де договір укладається між польським замовником та українським виконавцем, то допускається вільний вибір валюти. Винятки становлять російські та білоруські рублі.

А що як договір укладається між резидентами Польщі? В українському законодавстві, наприклад, є норма, яка передбачає, що всі розрахунки на території України здійснюються у національній валюті. У Польщі також була така норма, так званий «валютний принцип». Цей принцип зводився до того, що зобов’язання у Польщі могли бути виражені лише у польській валюті. Однак, станом на зараз його скасовано.

Скасування валютного принципу було необхідним для адаптації польського законодавства до торгівлі в ЄС. Таким чином, розрахунки можуть бути у тому числі в іноземній валюті, якщо це визначено договором.

Слід також зважати на те, що зазначення ціни у договорі в іноземній валюті ще не гарантує, що оплата також буде здійснена у цій валюті, а не у злотих. Зі змісту ст. 358 § 1 Цивільного кодексу Республіки Польща, випливає наступне: якщо сума договору визначена в іноземній валюті, то боржник має право здійснити оплату або у іноземній валюті, або у польських злотих (має право вибору валюти), тільки якщо у договорі не зазначено прямо, що оплата має бути в іноземній валюті.

Отже, якщо сторони в договорі зафіксували вартість в іноземній валюті, але не домовилися, що платіж також буде здійснений в іноземній валюті, то боржник може сплатити платіж у злотих. Якщо ж було чітко домовлено, що платіж буде здійснено в іноземній валюті, то і боржник не має підстав платити у злотих – він повинен погасити зобов’язання у валюті, зазначеній у договорі.

Однак, маючи справу з іноземними юрисдикціями, ми завжди радимо додатково проконсультуватися з місцевими бухгалтерами.

Мова

Наступне питання, яке часто ставлять наші клієнти, це питання мови. Якою мовою повинні бути договори? Чи обов’язкова польська мова?

Щоб знайти відповідь на це питання нам необхідно зазирнути до Закону Польської Республіки «Про польську мову». Статтею 7 цього закону визначено, що переважно польська мова обов’язкова лише у торгівлі з споживачами та при виконанні нормативних актів, що стосуються трудового права. Також є обов’язковою для ряду державних органів та органів місцевого самоврядування та ще у декількох винятках. 

Таким чином, для договорів, які не відносяться до договорів зі споживачами чи трудових, польська мова не є обов’язковою. 

Раніше польське законодавство передбачало, що договір обов’язково має бути перекладений польською мовою, якщо хоча б одна сторона є polish entity (особа з постійним резидентством у Республіці Польща чи юридична особа або філія без юридичного статусу, яка діє на території Республіки Польща), однак чинна редакція статті вказує, що польська мова необхідна лише у договорах із споживачами та у трудових правовідносинах.

Також слід зважати, що у договорах, де ФОП буде з України, потрібна українська мова.

Відповідальність

Особливу увагу слід приділити положенням договору, які визначають відповідальність сторін. Це зумовлено тим, що у частині відповідальності у польському законодавстві є суттєві відмінності від українського.

Зокрема, Цивільним кодексом Республіки Польща визначено таке поняття як liquidated damages. У розумінні польського законодавства це є contractual penalty, тобто договірна санкція. 

Її суть полягає у тому, що у разі невиконання або неналежного виконання договору боржник сплачує заздалегідь визначену конкретну суму. За загальним правилом розмір liquidated damages не залежить від розміру фактичних збитків, які понесла сторона.

Сума до сплати не може перевищувати заздалегідь погоджені liquidated damages, якщо інше не погоджено сторонами. Тобто виключно у випадку, якщо у договорі прямо передбачено, що у разі перевищення розміру фактично завданих збитків передбачених договором liquidated damages, то боржник повинен доплатити різницю, такий варіант буде можливим. Без такого зазначення у договорі, не слід розраховувати на повне покриття завданих збитків, які перевищують розмір liquidated damages.

Окрім того, якщо більшу частину зобов’язання виконано, то боржник може вимагати зменшення розміру заздалегідь визначених liquidated damages. Те саме стосується випадку, коли сума liquidated damages значно завищена.

Зауважимо, що поняття «штраф» у польському законодавстві застосовується, як санкція, яка накладається державою. Воно зустрічається, наприклад, у Кримінальному кодексі Республіки Польща.

Таким чином, у контрактах не варто:

1. Прописувати захмарні цифри liquidated damages, які не мають зв’язку з реальністю, адже це можна оскаржити.
2. Окремо прописувати і відшкодування завданих збитків, і стягнення liquidated damages, адже liquidated damages покриває завдані збитки. 
   
   

Види контрактів у Польщі

Ключовими видами цивільно-правових контрактів, які можуть укладатися з ІТ-компаніями є:

• Contract of mandate (umowa zlecenia);
• Contract for a specific task (umowa o dzieło);
• B2B contract (umowa biznes do biznesu).

Contract of mandate є певним аналогом звичного договору про надання послуг. У такому випадку має місце тривала співпраця сторін. Як правило вартість надання послуг визначається на основі погодинної оплати. Також застосовуються вимоги до minimum wage. Види діяльності, за якими можна укладати contract of mandate не обмежуються.

Contract for a specific task укладається для недовготривалої проєктної співпраці. Хоча поняття довготривалості і є доволі суб`єктивним. Важливо, що за замовчуванням робота може бути делегована субпідряднику, хоча договором може бути визначено інше. 

Для цих видів договорів характерно, що час і місце роботи визначається виконавцем.

B2B contract відрізняється суб`єктами: укладати можуть лише суб’єкти господарювання (індивідуальні підприємці, ТОВ тощо). Якщо брати до уваги попередні два договори, то вони також можуть бути укладені з ТОВ чи індивідуальним підприємцем, у той же час можуть укладатись і з фізичною особою. Загалом формат B2B contract не є окремо виділений у законодавстві. Однак, він стало увійшов до бізнес-лексики, тому все ж його виділяють як окремий вид договору, хоч це і не має офіційного закріплення.

Окремо є трудовий договір (umowa o pracę), але його ми не будемо детально розглядати, так як на нього поширюються умови трудового законодавства.

Contract of mandate  (umowa zlecenia)	Contract for a specific task (umowa o dzieło)	B2B contract  (umowa biznes do biznesu)
Акцент на процес, постійна співпраця; Застосовуються вимоги до мінімальної ставки (minimum wage); Вид діяльності не обмежений. Наприклад, періодичні заняття англійської.	Акцент на результат, проєктна співпраця; Робота може бути делегована субпідряднику, якщо договором не визначено інакше; Результатом є унікальна, окрема, специфічна робота або її частина. Наприклад, новий додаток для iOS.	Суб’єкти: індивідуальні підприємці та юридичні особи; Кожен платить податки за себе; Немає фіксованого часу роботи протягом дня.

 

Ризики визнання відносин трудовими

Щодо ризику визнання відносин трудовими ми можемо дещо запозичити українську практику. Як і в Україні, у Польщі ключовими ознаками трудових відносин є:

1. Виконання працівником роботи певного виду за винагороду;
2. Виконання такої роботи під керівництвом роботодавця;
3. Виконання такої роботи на місці та у час, визначений роботодавцем.

Якщо ці ознаки мають місце, то є ризик визнання відносин трудовими. Важливо, що за наявності підстав договір автоматично буде вважатись трудовим, незалежно від того, як він названий. Зміст важливіший за форму. 

Ризик визнання відносин трудовими має місце у разі укладення договору з ознаками трудових відносин між польською юридичною особою та фізичною особою або ж індивідуальним підприємцем – резидентом Польщі.

Зауважимо, що у Польщі передбачені значні штрафи за приховування трудових відносин.

Інтелектуальна власність

Якщо ми говоримо про цивільно-правові договори, за якими створюються певні об`єкти інтелектуальної власності, то первинним власником є творець. Таким чином, про передачу прав на такі об`єкти потрібно прямо зазначати у договорі. Додатково можна скласти акт, яким буде підтверджуватись передача прав від виконавця до замовника.

Якщо ж у договорі нічого не зазначено про передачу прав інтелектуальної власності, то потрібен додатковий документ, який буде містити відповідні положення.

Зовсім інша історія виникає з трудовими правовідносинами, де за замовчуванням права на інтелектуальну власність належать роботодавцю.

Як підписувати?

Будь-який бухгалтер скаже, що найкращим способом підписання зовнішньоекономічного договору є обмін оригіналами. На жаль, систему «Вчасно», яка значно спрощує життя у контексті електронного документообігу, не застосуєш до зовнішньоекономічних договорів. 

Тому для підписання договору між українським підрядником та компанією-резидентом Польщі можна обмінятись оригіналами або, щонайменше, надіслати скани підписаних договорів. Радимо щодо цього питання окремо консультуватись з локальними бухгалтерами.

У Польщі немає ідентичного аналога українському кваліфікованому електронному підпису (КЕП). Однак, є podpis kwalifikowany elektroniczny (PKE) з подібним функціоналом. PKE надається на платній основі через сертифікацію спеціальними підприємствами, що ліцензовані державою.

Висновки

Таким чином, договори, які можна укладати з польськими резидентами мають свою специфіку. Хоч і більшою мірою звичні загальні договірні положення можна застосовувати до контрактів з польськими контрагентами, все ж слід враховувати локальні особливості, аби не прописати заздалегідь «мертві» положення, які не будуть працювати.