+380442055410 a@legalitgroup.com м. Київ, вул. Пимоненка, 13

Право на віртуальний пончик у кафе з доповненою реальністю

Ось їх п’ятеро, всі вони в окулярах, які дозволяють бачити доповнену реальність. Всі вони бавляться з песиком, який існує лише у форматі AR. Песик реагує на дотик, в нього є ім’я і, звісно ж він гавкає і всім весело.

Чи існує песик? Що він є з правової точки зору? Кожен з п’яти взаємодіє з ним на очах у інших чотирьох так само, як він взаємодіє з кожним із них.  Але, якщо песик це лише фікція, і його немає, де гарантії, що існує кожен з тих, хто з ним грається, враховуючи той факт, що все це проходить у віртуальній реальності і насправді на всіх шоломи і контролери на руки та ноги?

Legal аспекти VR

Розглянемо правовідносини, які виникають в рамках ігор, в яких використовується елемент віртуальної реальності і в які, звісно ж, грають з друзями.

  • Потрібен hardware. Купуючи обладнання, споживач погоджується з усіма умовами та ризиками щодо його використання і підтверджує той факт, що постачальник заліза не відповідальний за контент з самих ігор.

  • Потрібна сама гра. Існують платформи або маркетплейси, де можна завантажити ігри під відповідне обладнання, у тому числі на платній основі. У такого ресурсу зазвичай є правила користування, в яких, зокрема сказано про всілякі попередження щодо шкоди здоров’ю і що платформа не відповідає за контент ігор та не гарантує, що все буде добре.

  • Потрібна сама гра! Так-так, звісно, у самої гри також є terms of use, privacy policy та інші документи (або вони можуть бути у компанії, які цю гру робить), в яких Вас попередять про те, що не треба грати поруч зі сходами і що інформацію про те, як бігають зіниці Ваших очей вже обробили.

  • Хочу придбати віртуальні кастети! Чудово – будеш бити мобів як машина! А що таке віртуальні кастети? Покладеш їх на полицю, знімеш шолома, а кастетів нема. Тут треба йти по аналогії з відеоіграми, де гравець може придбати певні віртуальні цінності або так звані virtual goods. Продаються такі штуки або як послуги, або як ліцензія на певні нематеріальні активи, які можна використовувати у визначеному середовищі на визначених умовах.

  • Хочу продати віртуальні кастети другу за біткоїни! Оу, друже, не так швидко. В більшості ігор виводити віртуальні цінності, продаючи їх за реальні гроші заборонено terms of use.

Звісно, це далеко невиключний перелік і до кожної ситуації конкретної ситуації треба підходити окремо, аналізуючи правові ризики, нюанси інтелектуальної власності, дизклеймери, умови надання послуг, нюанси фінансових транзакцій та інші фічі.

А що з пончиком? спитаєте Ви – а його вже з’їв песик 🙂

Лишилися питання?

Запитуйте