Податкова реформа в США або американський бізнес повертається додому
Податкова реформа, що почала діяти з 2018 року, ініційована президентом США Дональдом Трампом – це перші серйозні зміни податкового законодавства країни від 1986 року. Положення реформи покликані різко посилити міжнародну конкурентоспроможність американських компаній.
Логіка республіканців наступна: чим більше грошей бізнесмени і корпорації залишать собі, тим більше будуть зарплати працівників, тим більше з’явиться робочих місць і, в кінцевому рахунку, тим більше благ це принесе економіці і державі. Це так званий «trickle down effect», або «ефект стікання» – одне з положень економічної політики 40-го президента США Рональда Рейгана. Саме при ньому відбулося останнє повномасштабне скорочення податків в США, за рахунок якого було забезпечено економічне зростання.
Чотири важливих пункти податкової реформи:
1. Зниження ставки корпоративного податку на прибуток юридичних осіб з 35% до 21%. Це означає, що Америка буде перетягувати до себе бізнес з інших країн, де ставка оподаткування вище.
На цьому ж рівні оподаткування встановлено максимальний податок для підприємств «наскрізного оподаткування (pass-through)» – це організації, які не платять корпоративний податок, а передають отриманий дохід своєму власнику, і той сплачує податок за відповідною ставкою податку з доходів фізичних осіб (в США вона коливається в межах від 10% до 39,6% і розраховується від рівня доходу). Такий маневр дозволяє уникнути подвійного оподаткування (коли податки нараховуються і на прибуток корпорації, і на дивіденди акціонерам). Максимальна ставка податку в 15% дозволить підприємствам «наскрізного оподаткування» заощадити.
2. Зменшення податків при поверненні в країну доходів від діяльності за кордоном (так званий податок на репатріацію) до 15,5% для готівкових коштів, а для безготівкових – до 8% замість нинішніх 35%. Оскільки гіганти американського бізнесу (насамперед інтернет-компанії) тримають в зарубіжних офшорах багато мільйонів доларів (не сплачуючи податків в США), новий закон дозволяє їм повернути в Америку капітали за зниженою податковою ставкою.
Додатковим стимулом збільшити інвестиції в 2018 р стане можливість пред’явити капітальні витрати до відрахування при оподаткуванні.
3. Введення акцизного податку (Excise Tax) за ставкою 20% на ввезені товари та послуги, вироблені за кордоном і які не підпадають під оподаткування США. Таким чином, зарубіжні конкуренти в невигідному становищі, проте компенсується зниження податків для американських компаній. Так, французька компанія, що працює в США, буде платити податок у 20% за компоненти, вироблені у Франції. Теоретично це стосується і американських компаній, що виробляють товари або послуги за кордоном, наприклад, автовиробників в Мексиці, але для американців створені численні юридичні лазівки. Таким чином, зарубіжні компанії в США будуть обкладатися подвійним податком, оскільки вони вже платять податки місцевій владі.
4. Плюшки для фізичних осіб:
- Зниження ставки максимального податку з доходів фізичних осіб з 39,6% до 35%;
- Відмова від податку на «інвестиційний дохід», ставка за яким складає 3,8% (він стягується з доходу більше 200 тис.доларів США, а отримані кошти йдуть на фінансування Obamacare);
- Скасування податку на спадщину, який в даний час застосовується до осіб з майном в розмірі $ 5,5 млн або подружнім парам з майном в розмірі $ 11 млн.
Податковий спір між республіканцями і демократами зводиться до питання: чи дійсно новий податковий кодекс знизить тягар податків, як стверджують Трамп і республіканці в Конгресі? Або ж він принесе вигоди тільки корпораціям і найбагатшим американцям, а всі інші програють?
Час покаже, хто з них правий.
При цьому, звичайно, треба зазначити: у кожного своя ситуація, і немає єдиної оцінки наслідків податкової реформи для всіх платників податків. У кожного свій кейс, який потребує аналізу провідних спеціалістів – юристів та фінансистів.
Всім добра!