Нова хвиля перевірок Державної служби з питань праці: чи очікувати цунамі?

5 вересня 2018 року Кабінетом Міністрів України видано Розпорядження Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення.

Відповідно до зазначеного розпорядження Кабмін доручив Державній службі з питань праці, Державній фіскальній службі, Пенсійному фонду України, Національній поліції, іншим центральним органам виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування провести починаючи з 5 жовтня 2018 року в установленому порядку комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

​Сучасне Українське законодавство не містить поняття тіньової чи неформальної  зайнятості, проте в широкому розумінні тіньова чи неформальна зайнятість це ситуація коли особа фактично виконує повноваження штатного працівника, проте не укладала з підприємством трудового договору.

​За загальним правилом, в Україні особа може співпрацювати з підприємством наступним чином:

• шляхом укладення трудового договору у відповідності до Кодексу законів про працю України;
• шляхом укладення цивільно-правового договору (ЦПД) між фізичною особою та підприємством;
• за ЦПД між фізичною особою у статусі ФОП та підприємством;

Важливо зазначити, що в Україні існує тенденція можливості віднесення робіт за ЦПД з фізичною особою або ФОП до тіньової зайнятості.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС та захист трудових прав або з чого все почалося?

Цікаво, що Кабінет Міністрів зробив акцент на тіньову зайнятість саме зараз. Проблема існує давно, її висвітлюють не роками а цілими десятиліттями.

​З моменту створення Державної служби з питань праці теж минуло вже чотири роки, а це саме до її першочергових завдань належать боротьба з тіньовою зайнятістю та створення умов до забезпечення всіх соціальних гарантій працівників.

Варто згадати про Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, також відому як Угода про асоціацію між Україною та ЄС.

Нагадаємо що політичну частину Угоди було підписано 21 березня  а економічну 27 червня 2014 року, проте чинності вона набула з 1 вересня 2017 року.

На момент видачі Розпорядження Кабміном саме минула перша річниця з моменту набуття чинності Угодою, що в свою чергу означає, що Україна вже витратила перший рік який дано на імплементацію норм Українського законодавства до стандартів ЄС.

Порядок та строки виконання Угоди прописані у Додатках, вираховуються вони в роках. Що ж стосується питань трудового законодавства, то ми маємо Додаток XL до глави 21 «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво».

​Виконання відбувається шляхом імплементування (впровадження) Директив ЄС в Українському законодавстві. В рамках законодавства про працю, наприклад, визначають наступні зміни:

• письмове інформування найманого працівника про колективний договір та колективні угоди, що на нього поширюються та про внесення змін і доповнень до зазначеного колективного договору, угоди.

​Тож якщо, раптом, роботодавець вирішить змінити порядок виходу у щорічну відпустку кожен конкретний працівник дізнається про це одразу, а не тоді коли виникне бажання відпочити;

• ​удосконалення національного законодавства про працю в частині посилення правового захисту працівників у випадку колективного звільнення шляхом посилення відповідальності роботодавця за неподання або порушення установленого порядку, подання звіту про заплановане масове вивільнення працівників.
  ​В теорії це має призвести до ситуації, коли працівники більш захищені.

Це далеко не повний список змін до законодавства на які нам варто очікувати. На їх проведення Україна має три роки, тож поживемо побачимо.

Ознайомитися з повним текстом Додатків до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та текстом самої Угоди можна за посиланнями:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_a11#n8

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011.

Тенденції щодо перевірок Держпраці

Звісно, впровадження ідей закладених в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС це дуже добре, так само як і боротьба з тіньовою зайнятістю та тіньовою економікою загалом, проте неможливо приготувати яєчню не розбивши яйця, тож, можливо, будуть ті, хто постраждає від дуже прискіпливої уваги перевіряючих органів.

Очікується велика кількість перевірок Державної служби з питань праці, а за порушення передбачені штрафи. Наводимо деякі з них:

• 111 690 гривень за кожного працівника допущеного до робочого місця без оформлення трудового договору;
• 11 169 гривень за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю чи створення перешкод у її проведенні;
• 11 169 гривень за кожного працівника якому невчасно виплачено заробітну плату.

Хто ж першим потрапить під пильний погляд Державної служби з питань праці?

У Державній службі з питань праці називають такі основні приводи для перевірок:

• ​рішення суду або інформація від правоохоронних органів про порушення законів про працю;
• рішення керівника інспектора про перевірку дотримання трудового законодавства;
• заява працівника про неоформлення його на роботу;
• заява працівника про порушення його трудових прав;
• інформація від Держстату, ДФС і Пенсійного фонду.

А що ІТ компаніям, варто хвилюватись?

Іноді ІТ-компанії працюють з ФОП чи просто з фізичними особами, які фактично надають послуги лише для цієї компанії, на постійній основі знаходяться в її приміщенні та використовують її устаткування.

​Чи загрожують таким компаніям перевірки та штрафи? Можливо.

Все залежить від конкретних обставин надання послуг та тексту відповідних контрактів. Якщо говоримо про цивільно-правові угоди, в яких прямо встановлюється права на відпустку, лікарняний, трудовий розпорядок та не конкретизується результат робіт, то візит представника державного органу може завершитись для підприємства на трішечки мінорній ноті.

З іншої сторони, якщо договори з ФОП або цивільно-правові угоди виписані відповідно до всіх можливих рекомендацій юристів, а фактично мають місце трудові відносини і всі їх ознаки будуть наявні при перевірці, то договори також не стануть панацеєю.

До питання врегулювання відносин з контрагентами потрібно підходити комплексно та відповідально.

Що робити, куди бігти?

Панікувати звісно ж не варто, хоча ситуація з перевірками може перетворитися на серйозне полювання на любителів працювати за цивільно-правовими договорами.

В першу чергу необхідно привести до ладу всі документи та визначити для себе, що фактично у Вас відбувається в контексті врегулювання відносин з виконавцями робіт та персоналом.  Не зайвим буде провести власну перевірку в компанії на зразок тієї, яку може провести Державна служба з питань праці, або залучити для цього спеціалістів, щоб не очікувати негативних наслідків в найбільш незручний момент.

Андрій Піляй