Якось розробнику, що був у статусі ФОП запропонували контракт на створення бекенду для мобільного додатку.
Контракт був з українською ІТ компанією, і серед іншого, в ньому було таке:
- розробник не має права залучати підрядників, є конкретне ТЗ, а представник Замовника, яким фактично є представник клієнта замовника (ААА!) буде спостерігати за розробником через shared екран;
- незважаючи на те, що тз є, воно може from time to time змінюватись і це визначає представник Замовника, тобто, що буде в кінці ще ніхто не знає;
- розробник має надавати послуги у конкретні години, щоб бути на зв’язку з представником Замовника
- Замовник надає Виконавцю ноут за актом;
- буде три транші, які будуть однакові, за кожен період надання послуг;
- є графік, в рамках якого Виконавець має бути доступний;
- Замовник компенсує розробнику витрати на необхідні ліцензії у випадку купівлі таких.
Що порадимо сторонам такого договору?
Чи є тут ризик визнання господарських відносин трудовими?
А можливо, це і є трудові відносини і визнавати нічого не потрібно і трудовий договір
це єдиний законний шлях?
Питання серйозне, і воно не обмежується лише текстом договором.
Ба більше, аналізувати необхідно навіть договір з замовником замовника, якщо такий є.
Поговоримо про наступне:
Ознаки трудових відносин в договорах між ІТ ФОП та Замовником та конкретний вординг пунктів
Договір між ІТ компанією та Замовником нерезидентом в контексті визначення трудових відносин з командою розробників
