Договір ІТ аутстафінгу (dedicated team agreement). Що всередині?
Розгляньмо договір на аутстаф (договір аутстафінгу ІТ послуг). Звичайний собі цивільно-правовий договір… Чи ні?
Ну, майже 🙂
Про підступні моменти, які роблять його непростим, ми вже писали у статті «5 підступних моментів договорів на аутстаф”.
У цій статті ми розберемо договір ледь не по положеннях.
Слухай маму – пиши «шапку»:
Про сторони, предмет договору та визначення понять можна не згадувати, бо ми впевнені, що прекрасно знайомі з тим, що це треба зазначити, але врахувавши особливості.
Щодо сторін то договір буде укладатися між замовником та аутстафінговою (але все ж ІТ) компанією. А де ж команда? Не тут, а в додатку до договору (і то, не факт).
Предмет аутстаф договору – базова складова, але можна наголосити замовнику, що у цьому виді договору предметом є послуги з розробки софту шляхом залучення команди, а не створення конкретного результату.
Це базові положення, тому сподіваємося, що з ними не виникне питань. А от на порядку надання послуг варто зупинитися детальніше.
Команда (Dedicated team) в аутстаф договорі
Тут може використовуватися поняття «dedicated team», тобто певна команда, з якою фінальний замовник може комунікувати напряму. Тут може бути пастка. Нагадаємо: договір за загальним правилом поширюється на сторони, які його уклали. У нашому випадку це замовник та компанія. Саме тому у ІТ компанії має бути і договір з кожним членом такої Dedicated team, або ж, якщо він купує одразу цілу команду – з відповідною компанією.
Кожного зі спеціалістів, яких відносимо до «dedicated team», можна вказати у додатку до договору. Так замовник може ознайомитися з інформацією, хто буде надавати послуги на його користь. Також в нього може бути право просити заміни будь-якого спеціаліста зі списку. Можна прописати процедуру повідомлення про таке та строк, у який це виконується.
Час = гроші:
Важливим моментом тут є й часові обмеження. У договорі можна зазначити, скільки часу будуть залучені спеціалісти.
*Нагадаємо, що строк та термін – це різне. Відповідно до ст.251 і 252 Цивільного кодексу України, строк – це певний період, який може визначатися роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; термін – певний момент у часі, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Зазвичай, у договорах на аутстафінг таймінг визначається годинами на тиждень, але Ви вільні прописати по-іншому. Наведемо приклад положення:
«Unless otherwise agreed by Parties, every Specialist shall be available and provide Services hereunder for not less than 160 hours per month.»
«Якщо Сторони не домовилися про інше, кожен Спеціаліст повинен бути доступним і надавати Послуги за цим Договором не менше ніж 160 годин на місяць.»
Як бачите, може бути вказано загальний строк у договорі, але є можливість визначити індивідуальний щодо кожного спеціаліста. Саме у згаданому раніше додатку до договору можна було б вказати доступність кожного з них.
Але що робити, якщо хтось зі спеціалістів дуже довго не виходить на зв’язок або просто вирішив «лівнути»? Відповідь… Сюрприз-сюрприз… Можна врегулювати це на розсуд сторін! Саме так, у договорі можна написати, що у таких випадках аутстафінгова компанія швиденько повідомляє про це замовника і шукає нового спеціаліста. Наприклад:
«Company shall notify the Client in this regard one (1) business day prior, or, if the prior notice is not possible, immediately via the System. In such a case, the Company shall offer the replacement of such Specialist to the Client within five (5) days from the moment when it becomes inactive and unavailable»
«Компанія повідомляє про це Клієнта за один (1) робочий день або, якщо таке неможливо, негайно через Систему. У такому випадку Компанія пропонує Клієнту заміну такого спеціаліста протягом п’яти (5) днів з моменту, коли він стане неактивним та недоступним»
Любиш кататися – люби й сані возити:
Кожен спеціаліст без інструмента – як без рук. Буквально! Часто спеціалістів технічним обладнанням за потреби забезпечує аутстафінгова (ІТ) компанія. З іншого боку, якщо замовник хоче отримати певні послуги, які вимагають спеціального обладнання, то можна і прописати, хто та як платитиме за ці «іграшки», але ж є ще питання КВЕДів.
No money, no honey:
Далі поговоримо про найцікавіше – оплату, а саме: скільки, протягом якого часу, у якій формі виплачується. Кожен зі спеціалістів може отримувати різну плату, яка залежить від його професійних навичок, якостей та вимог. Рейт кожного з них можна зазначити у додатку до договору.
У контексті таких договорів спеціалісти часто проходять так званий «пробний період», порядок якого, звісно ж, також можна узгодити, бо оплата там може бути інша.
Безперечно, не зайвим буде прописати порядок виплати. З огляду на плату та час, на який залучений спеціаліст, розраховуємо розмір оплати.
Як і зі строками надання послуг, можна прописати й строки отримання оплати від замовника. Інакше, може бути ймовірність, що не буде з чого платити спеціалістам у разі прострочення виконання зобов’язання. Наведемо приклад такого положення:
«The Company from first (1st) to fifth (5th) day of each calendar month invoices the Client for the Services which are going to be provided during such calendar month and Client obliges to pay against such invoices till the tenth (10th) day of the current calendar month.»
«Компанія з першого (1-го) по п’яте (5-е число) день кожного календарного місяця виставляє Клієнту рахунки за Послуги, які будуть надані протягом такого календарного місяця, і Клієнт зобов’язується сплачувати за такими рахунками до десятого (10) числа поточного календарного місяця»
До речі, і про оплату за передачу прав інтелектуальної власності також пам’ятайте. Але на практиці часто просто прописується, що оплата за надані послуги включає оплату за передачу прав інтелектуальної власності.
Права на права:
Права інтелектуальної власності… Одна з найчутливіших тем. За можливості прописати механізм їх передачі якомога чіткіше.
Річ в тому, що тут аж три суб’єкти в ланцюгу передачі: спеціаліст, аутстафінгова (ІТ) компанія, замовник.
Очевидно, можна написати, що права інтелектуальної власності, які виникли у результаті надання послуг, передаються замовнику. Як? Ліцензією. Але ким? Звісно ж, аутстафінговою (ІТ) компанією, бо вона є стороною договору про розробку програмного забезпечання у форматі аутстаф. Сама ж компанія може отримати ці права з огляду на сторонні договори зі спеціалістами з dedicated team.
Наголошуємо: простота цього виду положень оманлива. Тут слід бути обережними та дуже чітко передбачити можливі наслідки кожного слова!
Як зберігати секретики?
Узгодити обов’язки щодо нерозголошення конфіденційної інформації. Зазначаємо тут таке: що розуміється під конфіденційною інформацією, хто і кому її передає, в яких обсягах, процедуру її використання і те, як довго слід мовчати, мов рибка. Ось Вам приклад:
«The obligations of confidentiality and restricted use set forth in Clauses 11.1.–11.4 hereof shall survive the expiration or any termination hereof for a period of three (3) years following the expiration or termination of the Agreement»
«Зобов’язання щодо конфіденційності та обмеженого використання, викладені в пунктах 11.1.–11.4 цього Договору, є чинними після закінчення строку дії або будь-якого припинення дії цього Договору протягом трьох (3) років після закінчення або припинення дії Договору.»
З кожним зі спеціалістів можна укласти non-disclosure agreement, бо їм також буде відома конфіденційна інформація.
Підприємницька діяльність – це ризики:
Не забуваймо й про non-solicitation clause, бо на «чесному слові» навряд можна вести прибуткову підприємницьку діяльність. Раптом замовник «покладе око» на якогось перспективного спеціаліста з dedicated team та зажадає його собі?
Якщо хочете спати спокійно, то… (дивитися без СМС і реєстрації):
Все дуже логічно: можна передбачити особливості відповідальності сторін. Ернандо де Сото писав, що відсутність цивілізованих способів забезпечення зобов’язань є однією з перешкод на шляху економічного розвитку. Лише будучи впевненими, що сторона не порушить зобов’язання або якщо порушить, то збитки будуть належно покриті, можна буде говорити про спокійний сон іншої сторони.
Пам’ятайте й про розумність. Всяке може трапитися. І на ці випадки можна прописати підстави обмеження або звільнення від відповідальності.
«Bullshit bingo» або якщо замовник хоче «заюрдизайнений смарт-гіг-контракт на блокчейні через чат-бот»:
(Sarcasm!) Так, безперечно, всім відомо, що хто платить, той і замовляє музику, але є ймовірність можливих розчарувань. Річ в тому, що особливість послуг за цим договором полягає у забезпеченні виконання тих вказівок щодо розробки софту, які надасть замовник, а не створенні конкретного продукту. Під цим ми маємо на увазі, що можна наголосити замовнику: якщо фінальний результат не виправдає його очікувань, то відповідальність буде лежати на ньому, а не на аутстафінговій (ІТ) компанії або спеціалістах. Замовник ставить завдання – вони роблять.
Last, but not least положення:
Далі у договорі можемо визначити умови припинення дії договору, бо навряд він буде виконуватися вічно. Виконав завдання – молодець! Не виконуєш або не згоден з чимось – треба розбиратися. Саме тому керуємося диспозитивними засадами та можемо прописати додатковий розділ про вибір матеріального права, юрисдикційний орган, який врегулює потенційний спір, порядок зміни договору та як тлумачити його положення.
Annex – як апендикс: його недооцінюють, але він дуже важливий
Тут про все, що пов’язано з командою (dedicated team). Як ми вже згадували, у ньому можна зазначити список спеціалістів, їхній таймінг, вартість послуг тощо. У додатку зазвичай ще зазначають ціну за послуги кожного спеціаліста, а також строки забезпечення аутстафінговою (ІТ) компанією складу команди (включно з випадками, якщо не вдається це зробити або якщо замовник не погодив конкретних осіб).
Отже, ми описали положення договору на аутстаф ІТ послуги (dedicated team agreement), а якщо хочете якісний договір – ще й складемо і пояснимо! Маєте питання якісь питання? Не соромтеся нам їх поставити!
