Digital Services Act та Ваші Terms of Use. До чого готуватись в 2023?

Нещодавно на рівні Європейського Союзу було прийнято абсолютно новий регламент, покликаний сприяти належному функціонуванні ринку цифрових послуг. Регламент офіційно іменовано як Digital Services Act (далі – “DSA”). 

DSA побудований за принципом “все, що є незаконним в офлайні – має бути незаконним і в онлайні” й в основному спрямований на захист прав користувачів онлайн-сервісів та на створення безпечних умов користування цими сервісами. DSA також передбачає низку нових вимог для онлайн-сервісів, зокрема щодо модерації контенту, прозорості, представництва в ЄС тощо. 

Це перший подібний документ такого рівня, метою якого є регулювання сфери цифрових послуг й він точно відчутно вплине на ринок – так як в свій час вплинув усім вже відомий GDPR. 

При цьому, DSA є частиною загальноєвропейської цифрової стратегії Europe’s Digital Decade, яка складається з ряду подібних законодавчих ініціатив й включає, в тому числі, Digital Markets Act (далі – “DMA”). Але на відміну від DSA, який стосується майже усіх онлайн-сервісів, DMA є актуальним лише для компаній-монополістів, таких як Apple, Alphabet чи Meta, тому його ми в цій статті аналізувати не будемо. Якщо цікаво, можете прочитати іншу нашу статтю, в якій йдеться про основні особливості обидвох цих актів.

На кого взагалі поширюється DSA?

На всі онлайн-сервіси, що надають посередницькі цифрові послуги, а саме послуги “простого каналу”, “кешування” та/або “хостингу”.

“Посередницька послуга означає одну з наступних послуг: послугу “простого каналу”, яка полягає в передачі мережею зв’язку інформації, що надається одержувачем послуги, або в наданні доступу до мережі зв’язку; послугу “кешування”, яка полягає в передачі мережею зв’язку інформації, що надається одержувачем послуги, з автоматичним, проміжним і тимчасовим зберіганням цієї інформації з єдиною метою підвищення ефективності подальшої передачі інформації іншим одержувачам за їхнім запитом; послугу “хостингу”, яка полягає у зберіганні інформації, наданої отримувачем послуги на його запит.”

На практиці до таких онлайн-сервісів належать, зокрема:

• інтернет-провайдери;
• хостингові сервіси;
• хмарні сервіси;
• онлайн-платформи;
• соціальні мережі;
• месенджери;
• маркетплейси;
• магазини додатків; 
• усі інші онлайн-сервіси, що дозволяють користувачам тим чи іншим способом завантажувати, зберігати, переглядати або обмінюватись повідомленнями, інформацією, контентом, файлами тощо. 

Чому варто підготуватись до DSA заздалегідь?

DSA за аналогією з GDPR має екстериторіальну дію і застосовується у всіх випадках, коли онлайн-сервіс надає або пропонує свої послуги будь-яким громадянам чи резидентам Європейського Союзу. На практиці це означає, що DSA поширюється на майже усі онлайн-сервіси, адже мало хто штучно обмежує доступ до своїх послуг європейцям, аби не підпадати під дію європейського законодавства.

Звісно що європейські законодавці у своєму стилі підготували немалі штрафи для потенційних порушників DSA. Конкретний розмір штрафу за порушення положень DSA визначатиметься регуляторними органами, проте він може досягати 6% річного доходу відповідного онлайн-сервісу.

Тому, якщо ваш онлайн-сервіс підпадає під дію DSA, то вам необхідно щонайменше адаптувати свої Terms of Use, User Agreement чи EULA, а також виконати низку регуляторних вимог для комплаєнсу.

То які ж зобов’язання вводить DSA?

Незаконний контент. Згідно з DSA онлайн-сервіси не є безпосередньо відповідальними за те, що користувачі розміщують незаконний контент, товари або пропонують незаконні послуги. Проте, такі онлайн-сервіси повинні здійснювати низку заходів, необхідних для протидії незаконним діям користувачів. 

До прикладу, кожен онлайн-сервіс має містити функціонал, що дозволяє користувачам позначати незаконний контент й таким чином сповіщати про це онлайн-сервіс. В свою чергу, онлайн-сервіси повинні мати напрацьований порядок розгляду таких скарг. При цьому, рішення про видалення чи блокування певного контенту має супроводжуватись належним обґрунтуванням, заздалегідь доведеним до користувача, чий контент підлягає видаленню.

Цікаво, що DSA не вводить жодних вказівок щодо того, який контент повинен вважатись незаконним, натомість посилається на законодавство держав, в яких такий контент може бути доступний. 

“Незаконний контент означає будь-яку інформацію, яка сама по собі або через посилання на діяльність, включаючи продаж продукції або надання послуг, не відповідає законодавству Союзу або законодавству держави-члена, незалежно від точного предмета або характеру такого законодавства.”

Користувачі також мають мати можливість оскаржувати рішення онлайн-сервісів щодо модерації чи видалення їх контенту. Крім того, DSA прямо вказує на те, що користувачі у будь-якому разі можуть звернутись до позасудових засобів вирішення спорів, зокрема до арбітражу, з цією метою, в тому числі й колективно.

Отже, по суті DSA забирає в юридичну площину ті питання, які наразі регулюються великими онлайн-сервісами, такими як Google чи Facebook самостійно та на власний розсуд. При цьому, тепер усі механізми, пов’язані з модерацією незаконного контенту, мають бути передбачені в тих онлайн-сервісів, у яких станом на зараз їх ще може не існувати. Деталізований опис цих механізмів необхідно включити до Terms of Use, User Agreement чи EULA таким чином, щоб це могло захистити ваш онлайн-сервіс у випадку спорів, тим більше, що така вимога прямо передбачена в самому DSA.

“Постачальники посередницьких послуг повинні включати інформацію про будь-які обмеження, які вони накладають у зв’язку з використанням їхніх послуг щодо інформації, наданої одержувачами послуг, у свої умови користування. Ця інформація повинна включати інформацію про будь-яку політику, процедури, заходи та інструменти, що використовуються з метою модерації контенту, включаючи алгоритмічне прийняття рішень та людську перевірку. Вона повинна бути викладена чіткою та недвозначною мовою і повинна бути загальнодоступною у легкодоступному форматі.”

“Онлайн-платформи повинні чітко та детально викласти свою політику щодо незаконного користування… у своїх умовах користування, в тому числі щодо фактів та обставин, які вони беруть до уваги при оцінці того, чи є певна поведінка незаконним користуванням, а також щодо тривалості призупинення користування.”

Інформування користувачів. DSA вводить зобов’язання онлайн-сервісів щодо детального та коректного інформування користувачів. Це, в першу чергу, стосується інформації про продавців товарів чи послуг на маркетплейсах та інших онлайн-майданчиках.

Заборонено вводити в оману користувачів, в тому числі, шляхом розміщення статичних повідомлень “Цей товар скоро закінчиться” або “Для бронювання залишилось лише два номери”. Те ж саме стосується вираження згоди/незгоди користувачами – будь-яка форма має містити рівнозначні можливості прийняття чи відхилення того, що пропонується онлайн-сервісом. Це означає, що, наприклад, якщо у Вашому повідомленні про умови користування міститься велика зелена кнопка “Прийняти” біля якої десь збоку знаходиться маленька непомітна кнопка “Відхилити”, то такий інтерфейс буде вважатись порушенням DSA.

Крім цього, відповідно до DSA кожне рекламне оголошення має містити чітку вказівку на те, що воно є саме рекламним, а також інформацію про замовника реклами й налаштування таргетингу.

“Онлайн-платформи, які розміщують рекламу на своїх онлайн-інтерфейсах, повинні забезпечити, щоб одержувачі послуг могли чітко та однозначно і в режимі реального часу ідентифікувати щодо кожного конкретного рекламного оголошення, яке відображається кожному окремому одержувачу: (a) що інформація, яка відображається, є рекламою; (b) фізичну або юридичну особу, від імені якої відображається реклама; (в) змістовну інформацію про основні параметри, що використовуються для визначення одержувача, якому демонструється реклама.”

Отже, DSA намагається захистити права користувачів онлайн-сервісів шляхом введення незначних обмежень та зобов’язань щодо онлайн-сервісів. Все ж ці положення вимагатимуть не лише змін функціоналу, але й Terms of Use, User Agreement чи EULA. Наприклад, сервісу, що надає послуги з розміщення реклами, варто описати вимоги до прозорості рекламодавців, при невиконанні яких онлайн-сервіс матиме право відмовити у розміщенні реклами.

Реклама та таргетинг. В DSA вперше введено повну заборону на будь-який таргетинг неповнолітніх. Крім того, заборонено також буде здійснювати таргетинг на основі критеріїв етнічної приналежності, політичних поглядів та сексуальної орієнтації. 

Це матиме досить суттєвий вплив на онлайн-ринок рекламних послуг. Якщо, наприклад, вашою цільовою авдиторією є діти чи підлітки, то вам доведеться шукати нові шляхи залучення клієнтів, адже ефективність таргетованої реклами значно зменшиться. Те ж саме стосується й політичних партій, які останніми роками активно користуються послугами інтернет-реклами.

Представник та звітність. Усі онлайн-сервіси відповідно до DSA повинні створити так-званий “контактний пункт”, який має дозволити швидко й просто зв’язатися з сервісом. Іншими словами, на веб-сайті мають міститись принаймні офіційні контакти у вигляді мобільного телефону офісу юридичної особи чи її представника, а краще також й інші механізми зв’язку, на приклад, у вигляді онлайн-чату.

“Постачальники посередницьких послуг повинні створити єдиний контактний пункт, що б дозволяв здійснювати прямий зв’язок за допомогою електронних засобів з органами влади держав-членів, Комісією та Радою… для застосування цього Регламенту.”

Крім цього, для онлайн-сервісів, що знаходяться на межами Європейського Союзу, в DSA з’являється ще й вимога призначення повноцінного представника в одній з держав-членів ЄС. Такий представник онлайн-сервісу буде вирішувати усі питання, пов’язані з виконанням онлайн-сервісом вимог DSA в ЄС, контактувати з компетентними органами держав-членів ЄС та органами самого ЄС. Важливо також й те, що інформація про такого представника повинна обов’язково заздалегідь повідомлятись компетентному органу тієї держави-члена ЄС, в якій цей представник призначений.

“Постачальники посередницьких послуг, які не мають офісу в Союзі, але пропонують послуги в Союзі, повинні призначити в письмовій формі юридичну або фізичну особу в якості свого офіційного представника в одній з держав-членів, де постачальник пропонує свої послуги.”

“Постачальники посередницьких послуг повинні повідомити ім’я, адресу, адресу електронної пошти та номер телефону свого офіційного представника Координатору цифрових послуг в державі-члені, де перебуває або зареєстрований цей офіційний представник.”

DSA також вводить обов’язок онлайн-сервісів щорічно звітувати про кількість заяв та скарг, отриманих від користувачів та державних органів; необхідний час реагування на такі заяви та скарги; дії, вчинені онлайн-сервісом для модерації контенту; спосіб та методику прийняття рішень на основі таких заяв та скарг тощо. При цьому, таку звітність достатньо лише публікувати на веб-сайті онлайн-сервісу – необхідності подання звітності регулятору не передбачено.

“Постачальники посередницьких послуг повинні публікувати, принаймні раз на рік, чіткі, зрозумілі та детальні звіти про будь-яку модерацію контенту, яку вони здійснювали протягом відповідного періоду.”

Отже, онлайн-сервісам важливо передбачити можливість здійснення офіційними органами комунікації з самим сервісом з питань виконання цього DSA, а також призначити офіційного представника у випадку, якщо сам онлайн-сервіс знаходиться за межами ЄС. Варто зазначити відповідну інформацію, включно з контактами представника, у власних Terms of Use чи інших документах, що публічно розміщені на веб-сайті. Додатково, у відповідних документах буде доцільно описати межі компетенції та відповідальності представника, адже DSA не визначає їх чіткого переліку.

Висновки

Підсумовуючи, варто сказати, що Digital Services Act по суті створює собою перший у світі єдиний ринок цифрових послуг з чіткими та зрозумілими правилами. А враховуючи вирішальний вплив європейського ринку на світовий, можна очікувати певною мірою революції у цій сфері.

Незважаючи на усі складнощі, які виникатимуть в онлайн-сервісів на перших етапах – в довгостроковій перспективі DSA скоріше за все навіть спростить життя ринку, адже ми отримаємо однакові підходи та механізми вирішення однакових питань та проблем, що виникають при користуванні цифровими послугами. 

При цьому, онлайн-сервіси, тобто компанії, що надають цифрові послуги, мають заздалегідь підготуватись до вступу DSA в дію, впровадивши необхідний функціонал, найнявши відповідний персонал та адаптувавши свої внутрішні та публічні документи. З усім цим та не тільки вам залюбки допоможуть юристи Legal IT Group ?.