Чат-боти як учасники правовідносин

Чат-боти бувають різні. Хтось із них може допомогти замовити сирники, а хтось готовий надати консультацію щодо коливань курсу біткойнів за останній квартал. Чи не бентежить вас у цьому аспекті слово “хтось”?

Чат-бот – це лише програмне забезпечення з контентом – об’єкт правовідносин, а не суб’єкт, який має права й законні інтереси. Чат-бот – це лише частина послуг певного суб’єкта господарювання, сервіс, який взаємодіє з потенційними клієнтами компанії.

Можливо, але уявіть чат-бота – нейронну мережу з умонтованим машинним навчанням, кращими практиками штучного інтелекту, які сьогодні існують із відповідями та порадами, природу й логіку яких не можуть зрозуміти навіть розробники. У такого чат-бота буде своє унікальне зображення, можливо, навіть з емоціями, які змінюються залежно від тексту, який пише користувач, а ще він або вона чи, може, воно стежитиме за сітківкою ваших очей і прийматиме відповідні рішення про лінії поведінки під час діалогу з вами.

З ким у цьому разі розмовляє особа: із штучним інтерфейсом-довідкою чи з віртуальним представником компанії? Отже, перше, що необхідно визначити з правового погляду, – статус співрозмовника.

Звісно, говорити про те, що чат-бот є суб’єктом правовідносин поки що рано і, мабуть, буде рано до винайдення штучного інтелекту. Якщо ми відкинемо чат-ботів, які є абсолютно простими, наприклад, відповідають однією з шаблонних фраз, яка обирається за випадковим принципом, на будь-який запит користувача, та зосередимося на більш складних програмних конструкціях, то можна виокремити такі ключові тези для визначення ролі чат-бота у процесі комунікації між суб’єктами господарювання або, що зараз можна простежити частіше, з потенційними користувачами сервісів компанії:

– чат-бот є інструментом комунікації, але суб’єктом правовідносин, що виникають у межах такої комунікації, є відповідний суб’єкт господарювання;

– залежно від функціонала чат-бота для компанії можуть виникати різні правові наслідки;

– чат-бот загалом і його складові частини зокрема є об’єктами інтелектуальної власності.

Правові наслідки, до яких привів чат-бот

Отже, якщо суб’єктом правовідносин визначаємо певну компанію, то на іншій стороні екрана маємо зазвичай або представника іншої компанії, або споживача – фізичну особу. Оскільки визначаємо чат-бота як певний функціонал із штучним інтерфейсом для взаємодії з потенційним покупцем, то необхідно розуміти й правові наслідки такої взаємодії.

Розглянемо як приклад замовлення піци через чат-бота в межах slack, Facebook messenger або telegram. Зробимо наш варіант трохи складнішим – на сайті компанії і в контент-частині чат-бота вказано гарантію компанії, що піцу буде доставлено за 20 хвилин у будь-яку точку Києва, а якщо ні – знижка 50 %. Оплата також відбувається з використанням платіжної системи, умонтованої в чат-бота. Під час замовлення користувач уводить персональні дані, у тому числі ім’я, адресу, телефон. Щойно споживач здійснив вибір, увівши необхідні дані й натиснувши кнопку “Купити”, та оплатив своє замовлення – гра починається, компанія повинна виконати свої зобов’язання та несе відповідальність у разі їх невиконання.

Усі умови такої взаємодії з користувачем мають бути вказані у відповідній публічній оферті та політиці конфіденційності. При цьому такі документи мають відповідати чинному законодавству, зокрема, законам України “Про захист прав споживачів”“Про захист персональних даних”“Про електронну комерцію” тощо. Наприклад, потрібно отримати згоду на обробку персональних даних, якщо вони обробляються. Важливим буде також наявність дисклеймерів, які б максимально й у межах чинного законодавства обмежували або виключали відповідальність компанії.

Отже, чат-бот у вказаному кейсі є автоматизованою вітриною для продажу товарів, використання якої користувачами регулюється відповідними документами, які розробила компанія, та імперативними нормами законодавства.

Завдання із зірочкою для чат-бота

Візьмемо складніший кейс. Наш чат-бот продаватиме послуги з похвилинною тарифікацією. Ці послуги надаватиме чат-бот, відповідаючи на запити користувача в чаті. Функціоналом бота будуть передбачені як кнопки з конкретними запитами, так і запити клієнта, які вводить користувач самостійно. Послугами будуть консультації з юридичних питань та оподаткування. Ось уявімо ситуацію: чат-бот за плату надав консультацію, після чого клієнт використав таку консультацію й зазнав документально підтверджених збитків, відповідно звернувся до компанії – власника чат-бота з позовом.

Які судові перспективи такого спору? Звісно, потрібно докладно вивчити фактичні обставини справи, але знову ж таки відповідачем буде саме юридична особа – власник чат-бота, а вирішення конфлікту багато в чому залежатиме від умов публічної оферти.

Інформація, яку оброблює або використовує чат-бот

Говорячи про функціонал, необхідно не забувати про можливість використання чат-ботом публічної інформації у формі відкритих даних. Використання й обробка такої інформації регулюється Законом України “Про доступ до публічної інформації”. Якщо чат-бот дає можливість користувачам, наприклад, отримувати інформацію про інші компанії з відкритого реєстру юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, то власники чат-бота повинні дотримуватися вимог ст. 101 вищевказаного Закону.

Звісно, чат-бот може використовувати й іншу інформацію, яка є у всесвітній мережі Інтернет, але лише на відповідних правових підставах і в межах відповідних дозволів.

Кому належить виключне майнове авторське право на вірш, який написав чат-бот?

Оскільки чат-бот не є суб’єктом правовідносин і відповідно не може бути автором, то виключні майнові права на щось, що підлягатиме охороні авторським правом і буде створене чат-ботом, належатимуть його власнику. Ми можемо теоретично говорити про такий кейс, коли за користувацьким інтерфейсом чат-бота приховується нейронна мережа. А от чи буде чат-бот об’єктом авторського права? Уявімо кейс, коли чат-бот був скопійований (графічний образ, стиль ведення діалогу, деякі жарти, частини відповідей і можливі сценарії діалогів). У цьому випадку чат-бот може розглядатися як складний об’єкт авторського права, компанія зможе захистити свій актив, але в будь-якому разі необхідно буде докладно вивчати і сам об’єкт, і його копію.

Чат-боти замість юристів

Теоретично деякі проекти вже це реалізують, до набору відповідей чат-бота і структури діалогів із ним можна ввести величезну кількість юридичних порад на всі випадки життя, але все ж таки підстраховувати такого бота повинні реальні юристи, так само як і створювати публічні оферти для інших ботів, хоча дуже скоро це може змінитися.

Оригінал статті читайте на сайті: Ліга:Закон

    Твоє запитання ІТ юристам


    Отримуй сповіщення про нові статті :)