Реєстрація ТМ в ЄС для бренду одягу 

У сучасному світі моди, де кожен бренд намагається привернути увагу покупців, реєстрація ТМ – справжній стратегічний крок захисту свого бізнесу. Якщо ви продаєте одяг, то Європейський Союз – один з найбільших ринків у світі, де у fashion-індустрії споживачі витрачають великі кошти. Щороку тут реєструють тисячі нових ТМ, і це дає власникам ексклюзивне право використовувати свої назви, логотипи чи інші унікальні елементи.

Реєстрація ТМ в ЄС відбувається через European Union Intellectual Property Office (EUIPO). Така реєстрація дозволяє брендам одягу захищати свої ТМ в межах всіх 27 країн Союзу, без потреби реєструватися окремо в кожній. Уявіть: ви з України запускаєте свій бренд і плануєте таргетуватися на ЄС. Завдяки одній реєстрації ваша ТМ на сукні чи светри захищена від Іспанії до Швеції. Така реєстрація на всі країни ЄС не тільки рятує час і гроші, але й допомагає рости, бо покупці довіряють брендам, які дбають про свій захист.

Чому ТМ в ЄС така важлива для брендів одягу

Для компаній, які створюють одяг, ТМ – це як ДНК бренду. Вона може бути простою назвою, як “Nike”, логотипом у вигляді галочки-свуша, або навіть особливим дизайном, наприклад, унікальним візерунком на тканині, який одразу впізнають споживачі. 

Зображувальна ТМ Nike в ЄС 

Зображувальна ТМ Nike в ЄС 

Зображувальна ТМ Louis Vuitton в ЄС

Зображувальна ТМ Louis Vuitton в ЄС

Важливість ТМ для модної індустрії неможливо переоцінити: одяг – це не просто товар, а елемент ідентичності, і копіювання може завдати мільйонних збитків. 

Згідно з даними EUIPO за 2024 рік (з офіційного звіту ‘Statistics for European Union Trade Marks’), класи, пов’язані з модою (наприклад, клас 25 для одягу, клас 3 для косметики, клас 14 для ювелірних виробів, клас 18 для сумок, клас 24 для текстилю, клас 26 для галантереї та клас 35 для послуг торгівлі), становлять загалом близько 22% від усіх класів, що були обрані у поданих заявках на ТМ.

Без зареєстрованої ТМ бренд ризикує втратити контроль над своїм ім’ям, що особливо актуально в епоху швидкої моди, де підробки можуть з’являтися на просторах мережі за лічені тижні після запуску успішної колекції. Реєстрація бренду надає правовий щит, дозволяючи оскаржувати порушення ексклюзивних прав на свій бренд та вимагати компенсації. Для бренду одягу з України, наприклад, це шлях до експорту в Німеччину чи Францію без страху імітації бренду конкурентами.

Процес реєстрації ТМ в ЄС: що з’ясувати перед поданням заявки

Перш ніж подавати заявку на реєстрацію ТМ в ЄС, важливо розуміти основні правила “гри”. Згідно з Регламентом про торговельні марки ЄС (EUTMR), ТМ повинна бути “distinctive”, тобто здатною відрізняти товари чи послуги одного підприємства від інших, і не може бути описовою (“descriptive”), тобто безпосередньо вказувати на характеристики товару, як-от якість, кількість, призначення чи географічне походження. Наприклад, для брендів одягу назва “Soft Cotton” буде відхилена як описова, оскільки вона просто описує матеріал і не створює унікальної асоціації з конкретним виробником. 

Крім того, ТМ не повинна бути оманливою (deceptive), наприклад, вводити в оману щодо екологічності одягу, якщо він не є таким, або порушувати публічний порядок чи мораль (наприклад, містити образливі елементи). Якщо марка не відповідає цим критеріям, EUIPO відмовить у реєстрації на етапі експертизи, що призведе до втрати часу та коштів.

Також, однією з основних причин для відмови у реєстрації ТМ є конфлікт із раніше зареєстрованими (чи поданими на реєстрацію) марками (likelihood of confusion). EUIPO не перевіряє, чи подана вами на реєстрацію ТМ конфліктує з чиєюсь іншою. Замість цього, власники вже зареєстрованих марок (або тих, що подані на реєстрацію) самі відстежують нові заявки. Якщо вони побачать, що ваша ТМ схожа на їхню, вони можуть подати офіційне оскарження – опозицію. У ній має бути пояснено, чому марки схожі і чому споживачі можуть заплутатися, думаючи, що це один і той самий бренд.

Конфлікт може бути не тільки з абсолютно однаковими назвами чи логотипами (це прямий конфлікт, коли все копія в копію). Він виникає і з марками, які, наприклад, звучать майже однаково або виглядають подібно за написанням. Крім того, бувають випадки, коли конфлікт наявний серед ТМ не лише одного класу, а й суміжних ТМ. Наприклад, якщо одна марка для одягу, а інша для сумок чи послуг з продажу одягу – все одно може бути конфлікт, оскільки в моді це доволі суттєво переплітається. На практиці, чи отримаєте ви таку опозицію, залежить від того, наскільки активно власники інших марок відстежують конфліктні ТМ за новими заявками. 

Такі конфлікти між ТМ можуть безперечно траплятися в конкурентній індустрії моди, де дизайни та елементи ідентифікації легко перетинаються. EUIPO не перевіряє самостійно ці конфліктні ТМ, але якщо хтось подасть офіційну опозицію, процес реєстрації може затягнутися на роки. Тому краще заздалегідь подумати про можливі конфлікти з іншими марками, щоб уникнути неприємних сюрпризів.

Саме тому ми обов’язково радимо проводити попередній пошук: доцільно перевірити, чи немає вже зареєстрованих або поданих на реєстрацію марок (в аналогічних/суміжних бізнес-нішах), які схожі на вашу. Наприклад, якщо ваша марка виглядає схоже (візуально), звучить майже однаково (фонетично) чи передає подібну ідею (концептуально) певної ТМ, то власник цієї марки може спробувати заблокувати вашу реєстрацію через подання опозиції.

Детальніше про особливості реєстрації ТМ в ЄС ось тут

Вибір класів за Ніцькою класифікацією

У світі моди бренди рідко обмежуються тільки одягом – вони часто пропонують ще й аксесуари, послуги чи інші пов’язані речі, як сумки, прикраси чи навіть дизайн на замовлення. Тому, коли реєструєте ТМ для бренду одягу, вибір класів (груп товарів і послуг) може бути досить широким, щоб захистити все, чим ви займаєтеся. Основний клас – це 25-й, який використовується для одягу, взуття, шапок, капелюхів. 

Ось кілька інших класів, які часто використовують модні бренди: 14-й клас – це для ювелірних виробів і біжутерії, як сережки чи намиста, які йдуть разом з колекціями одягу. 18-й клас – для жіночих сумок, гаманців, ременів та інших подібних виробів зі шкіри чи замінників, оскільки це класичні аксесуари. 24-й клас – для тканин і текстилю, наприклад, брендованих матеріалів для пошиття чи навіть постільної білизни з вашим принтом. Крім товарів, є класи для послуг: 35-й – для торгівлі, тобто захисту ваших магазинів, онлайн-шопів чи роздрібних продажів одягу. 40-й клас – для пошиття на замовлення, якщо ви робите індивідуальний одяг для клієнтів. А 42-й клас – для дизайну та моделювання, як створення ескізів чи стилізація колекцій.

Загалом, такий мультикласований підхід дозволяє брендам захищати не тільки базовий продукт, але й екосистему навколо нього, від власного виробництва до продажу, підвищуючи комерційну цінність ТМ. Для самої реєстрації не доцільно обирати ті класи, які напряму не відповідають видам діяльності бренду одягу (їх конкретним товарам/послугам). Доцільно фокусуватися на тих, які реально стосуються діяльності бренду. Натомість, коли проводиться попередній пошук на потенційно конфліктні ТМ, доцільно проводити його в якомога ширшому переліку класів (тобто, включати класи з спорідненими товарами/послугами), для розуміння загального стану справ щодо ймовірності конфліктів з ТМ в суміжних бізнес-нішах.

Нестандартні ТМ для бренду одягу

У світі моди, особливо для брендів одягу, які працюють на ринку ЄС, дуже корисними можуть бути нестандартні ТМ. Це не звичайні назви чи логотипи, а щось особливе, як певний колір, форма речі, її розташування на одязі чи навіть візерунок на тканині. Чому це актуально? Бо в індустрії моди, де все швидко змінюється і конкуренція величезна, саме такі візуальні деталі допомагають споживачам одразу впізнавати ваш бренд. Наприклад, коли ви бачите червону підошву на туфлях, ви відразу думаєте про Christian Louboutin, це стає символом бренду. Реєструючи такі марки в ЄС, ви захищаєте ці особливі елементи.

Зображувальна ТМ Louboutin у вигляді принта на підошві одягу

Зображувальна ТМ Louboutin у вигляді принта на підошві одягу

Давайте розберемо, що можна зареєструвати як нестандартну ТМ. Наприклад, колірну марку – це коли ви захищаєте конкретний відтінок, скажімо, з палітри Pantone, для вашої тканини чи частини одягу. Або тривимірну – це форма предмета, як унікальна форма сумки, яка не просто гарна, а впізнавана саме за вашим брендом. Позиційна марка – це коли елемент розташований у певному місці, наприклад, смуги на рукаві светра чи етикетка на комірі. А патерни – це повторювані візерунки, як плетений малюнок intrecciato на сумках Bottega Veneta. 

Зображувальна ТМ Bottega Veneta 

Зображувальна ТМ Bottega Veneta 

Для брендів одягу це справжня знахідка, бо дозволяє захищати креативні ідеї, які роблять ваші речі особливими і приносять гроші, бо люди асоціюють їх саме з вами.

Але зареєструвати таку марку не так просто, як здається. Заявнику потрібно довести, що цей елемент не просто прикраса чи щось практичне (наприклад, форма, яка потрібна для зручності), а знак, який показує, що товар походить від вашого бренду. Іншими словами, люди повинні дивитися на цей колір чи форму і думати: “О, це від такого-то бренду!” Щоб довести це, потрібні докази. Це, як правило, результати опитування покупців (щоб показати, що вони справді впізнають), цифри продажів (скільки речей з цим елементом продали), і навіть цифри коштів, які ви витратили на рекламу в ЄС. Багато таких марок, як прості геометричні малюнки чи звичайні кольори, не є унікальними від природи – вони набувають цього з часом, через те, як ви їх використовуєте. Якщо цього не довести, EUIPO може відмовити в реєстрації, щоб запобігти “монополізації” на такі загальні речі, як-от базові кольори чи принти.

У модній індустрії такі нестандартні марки часто стають предметом судових спорів. Один з найвідоміших успішних прикладів – справа Christian Louboutin проти Van Haren 2018 року. В цьому кейсі суд визнав, що червоний колір (конкретний відтінок Pantone 18-1663TP) на підошві туфель на високих підборах може бути ТМ. Чому? Бо це не просто форма, яка робить туфлі кращими, а елемент, який через роки використання став символом бренду Louboutin. Це показує, як кольори в одязі – наприклад, знаменитий блакитний Tiffany для коробок чи спеціальний відтінок для колекцій – можуть захищатися, якщо ви доведете, що споживач буде пов’язувати цей колір саме з вашим брендом.

Тривимірна ТМ TIFFANY & CO

Тривимірна ТМ TIFFANY & CO

Не менш цікавою є справа Adidas проти Thom Browne, яка стосується спору навколо смуг на одязі. 

Adidas і Thom Browne – два гравці в світі моди. Adidas відомий своїми трьома смугами, які вони захищають як ТМ. Thom Browne, американський дизайнер, використовує чотири смуги як свій фірмовий елемент – це частина його стилю, натхненного шкільною формою та класичним кроєм. Adidas судився з Thom Browne щодо копіюванні дизайну. Цікаво те, що Thom Browne не тільки захищався в судовому порядку, але й намагався захистити свої чотири смуги на одязі як окрему ТМ

Thom Browne, американський дизайнер

Початкове рішення EUIPO (від 25 березня 2025 року) щодо цієї ТМ: заявку відхилено, бо чотири смуги Thom Browne визнано такими, що не мають “distinctive” характеру. Простіше кажучи, це означає, що звичайні люди (споживачі) не сприймають ці смуги як знак, який вказує на конкретний бренд, а радше як звичайну прикрасу чи декор на одязі. У світі моди смуги, лінії чи прості геометричні малюнки зустрічаються всюди – на спортивному одязі, casual речах чи навіть уніформі. EUIPO провело перевірку і побачило, що якщо ввести в пошуковик “four bars shirts” (сорочки з чотирма смугами), то з’являється купа результатів від різних компаній, не тільки Thom Browne. Тобто, це не унікальний “підпис” бренду, а щось загальне, як гудзики чи кишені на сорочці. ТМ повинна допомагати споживачам відрізняти ваші товари від чужих, а не просто бути гарним елементом дизайну.

Thom Browne намагався довести протилежне. Він аргументував, що чотири смуги мають хоча б мінімальну унікальність, і показав результати пошуку в інтернеті, де їхні речі з’являються першими. Але EUIPO це не переконало на етапі первинного розгляду. EUIPO наголосили, що пошукові результати – це не доказ. Так, багато посилань ведуть на сайти третіх сторін, перепродажів чи навіть не пов’язаних товарів. Крім того, Thom Browne не надав жодних реальних доказів, що люди в ЄС асоціюють ці смуги саме з його брендом. Наприклад, він міг би показати опитування покупців (за якими люди кажуть: “О, ці чотири смуги – це Thom Browne!”), статистику продажів в ЄС чи докази великої реклами, яка робить смуги впізнаваними. Без цього марка вважалася неприйнятною для реєстрації на той момент.

Однак Thom Browne подав апеляцію, і 23 жовтня 2025 року П’ята палата апеляцій EUIPO скасувала початкову відмову. Палата визнала, що знак має достатній внутрішній відмінний характер (intrinsic distinctiveness), бо він простий, запам’ятовуваний, асиметричний (лише на лівому рукаві) і розміщений у специфічній позиції, що дозволяє йому функціонувати як індикатор походження товарів. Вони врахували аргументи про контраст з оточенням, наявну судову практику (наприклад, справи про прості геометричні форми) і провели власне дослідження сайту Thom Browne. В результаті рішення експерта скасовано, а заявку дозволено опублікувати для можливих опозицій. 

Що це означає на практиці? Для брендів одягу, як Thom Browne, це урок. Прості елементи дизайну, як смуги чи кольори, важко зареєструвати як ТМ, якщо вони виглядають як звичайна прикраса. Заявник мусить довести, що споживачі в ЄС справді думають про бренд, коли бачать цей елемент. Це захищає ринок від монополії на базові форми. Загалом, цей кейс показує, як EUIPO балансує між захистом креативності та вільною конкуренцією в моді. 

Деякі успішні кейси реєстрації ТМ для брендів одягу в ЄС

Один з найяскравіших прикладів – іспанський гігант Zara, частина Inditex. В середині 1990-х Zara зареєструвала свою ТМ в ЄС, що допомогло розширитися з однієї країни на весь ЄС. Така реєстрація стала основою для захисту від копій. Так, Inditex виграв чимало справ проти імітацій його бренду. Інший кейс – шведський H&M, який зареєстрував серію марок для суббрендів, як COS. Це допомогло H&M уникнути конфліктів під час входу на ринки Східної Європи. Цікавий живий приклад – італійський бренд Gucci, який розширив реєстрацію на цифрові елементи, як NFT-одяг, адаптуючись до метавсесвіту. Ці кейси показують, як реєстрація не тільки захищає, але й стимулює зростання.

Наша  команда юристів допомагає фахівцям різних галузей у  реєстрації  та захисті ТМ в багатьох юрисдикціях, включно у ЄС. Якщо у вас є питання, що стосуються визначення юрисдикції, що підходить саме вам, а також оцінки шансів на реєстрацію, вартості державних зборів, процедурних аспектів реєстрації ТМ, напишіть нам  і ми розкажемо деталі. 

Є запитання до юристів?
до 500 символів
Сталася помилка
Запит надіслано Дякуємо за ваше повідомлення! Ми обробимо його якнайшвидше.

Статті по темі

Перейти до блогу