Правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) в контексті  ІТ бізнесу

Український IT-бізнес за останні роки надзвичайно розширив свою географію.

Управління компанією з будь-якої точки світу давно вже не дивність, проте чим далі – тим більше нових правил такого управління.

Одне з важливих для українського IT відповідно до Закону № 466-IX  – запровадження правил оподаткування контрольованих іноземних компаній.

Нова стаття 39² Контрольовані іноземні компанії в Податковому кодексі України (ПКУ) вводить поняття:

Контрольована іноземна компанія (КІК) – будь-яка юридична особа, яка контролюється резидентом (фізичною або юридичною особою). ПКУ відносить до КІК й трасти, партнерства, фонди або ж взагалі іноземні утворення без статусу юридичної особи.

Контролююча особа – фізична або юридична особа – резидент України. При цьому резидентність для фізичної особи може бути визначена не тільки наявністю паспорту громадянина України, а ще й центром життєвих інтересів.

Як розпізнати КІК? Для того щоб розуміти чи підпадає Ваша компанія під поняття КІК треба перевірити декілька критеріїв:

1.Володіння певною часткою в іноземній компанії: 

а) загальне правило – наявність частки в іноземній юридичній особі (статутному чи акціонерному капіталі) у розмірі більше ніж 50%;

б) можливі ситуації коли спільне володіння розподілено між декількох фізичних осіб та/або юридичних осіб – резидентів України  і у сукупності становить 50% і більше – тоді достатньо щоб кожна з таких осіб володіла часткою більше ніж 10%.

Важливо, що під КІК підпадають також компанії опосередкованого володіння. В ПКУ передбачено варіанти різних корпоративних структур з частками володіння КІК через один або кілька ланцюгів.

2. Фактичний контроль над іноземною юридичною особою – індивідуальний або разом з іншими особами

Перелік обставин, які можуть свідчити про наявність фактичного контролю (не є вичерпним):

• надання особою вказівок органам управління юридичної особи;
• якщо особа зазначена як бенефіціар при відкритті банківського рахунку;
• довіреність (терміном більше 1 року) на ім’я особи для вчинення правочинів.

Отже, фактичний контроль визначається як суттєвий і вирішальний вплив на діяльність КІК. Але ж наявність фактичного контролю ще треба довести та й обов’язок такого доведення, покладено на контролюючий орган.

Таким чином, наявність в певній мірі юридичного чи фактичного контролю над іноземною компанією веде до необхідності застосування правил оподаткування КІК відповідно до законодавства України.

Ключові поворотні моменти в житті IT-бізнесу:

• Додаткове податкове навантаження (або ж ні);
• Обов’язок повідомляти українську податкову про наявність КІК та подавати звітність.

 

Що оподатковується та за якими ставками?

Об’єктом оподаткування контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа.

Що являє собою скоригований прибуток?

Це прибуток іноземної компанії відповідно до фінансової звітності, що коригується на податкові різниці, передбачені ПКУ.

Так, наприклад, прибуток КІК необхідно відкоригувати відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях між КІК та пов’язаними особами-нерезидентами, що зареєстровані в офшорах.

Або ж при розрахунку скоригованого прибутку доведеться врахувати ряд обмежень щодо включення витрат від операцій з цінними паперами чи борговими інструментами.

Податкових різниць доволі багато, тому скоріш за все, без зовнішніх консультантів не обійтись.

В будь-якому разі розрахунок скоригованого прибутку здійснюється платником податків на підставі фінансової звітності КІК, але контролюючий орган має право здійснити перерахунок та запитати що і звідки.

Податкова служба України може поставити під сумнів (обґрунтований або ні) розрахунок об’єкту оподаткування та відкоригувати «занижені» доходи чи «зняти» завищені витрати та ще й затребувати застосування правил трансфертного ціноутворення до таких операцій.

Також податківці мають право запросити копії первинних документів по операціям КІК або затребувати аудиторський висновок щодо фінансової звітності.

Ще один цікавий варіант – опитати шляхом проведення відеоконференцій з працівниками КІК або пов’язаними з нею юридичними особами, а платник податків зобов’язаний сприяти у забезпеченні можливості проведення такого опитування.

Окремо варто зазначити – якщо у володінні фізичної або юридичної особи декілька КІК – об’єкт оподаткування визначається відносно кожної такої компанії.

До того ж збитки однієї не впливають на обов’язок сплатити податки з прибутку іншої. Якщо є 2 компанії – у першої нерозподілений прибуток, наприклад, 3 мільйони євро, а у другої – збиток 3 мільйони євро, то податок необхідно буде заплатити не з нуля, а з 3 млн. євро.

Втішає положення про те, що збитки другої компанії в 3 млн. дозволено врахувати при розрахунку скоригованого прибутку в наступних періодах.

Які ставки оподаткування?

Скоригований податок на прибуток підлягає оподаткування наступним чином:

1.Для фізичної особи –  додаткове податкове навантаження у вигляді податку на доходи з фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%. Ставка ПДФО у 18% застосовується якщо КІК за результатами фінансового звітного періоду приймає рішення не розподіляти прибутки, тобто не виплачувати дивіденди фізичній особі.

Ставка ПДФО у розмірі 9% застосовуватиметься у разі отримання фізичною особою розподілених прибутків від КІК.

При розрахунку фінальної суми ПДФО важливо не забути про пункт 170.13.2.4 статті 170 ПКУ, який дозволяє зменшити суму ПДФО на суму податку на прибуток чи аналогічного, фактично сплаченого КІК за місцем реєстрації (звісно, не без додаткових підтверджуючих документів).

Окрема ставка податку ПДФО – 5% застосовується у тому випадку, коли сума прибутку КІК отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України.

2.Для юридичної особи застосовується ставка податку на прибуток – 18%.

Як звітувати та що подавати?

1.Повідомлення контролюючого органу про:

– набуття або відчуження частки (безпосереднє або опосередковане) в іноземній юридичній особі (утворенні без статусу юридичної особи);

– про початок або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою.

2.Звіт про контрольовані іноземні компанії разом із копіями фінансової звітності КІК додаються до основної звітності за результатами річного декларування:

Для фізичної особи – до декларації про майновий стан і доходи.

Для юридичної особи – до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Для вас нічого не зміниться окрім необхідності повідомляти податкову про КІК та подавати звітність, якщо:

а) загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду. Зауважимо, саме доходу, а не прибутку, а це не такий вже і високий поріг;

б) між Україною та іноземною юрисдикцією реєстрації КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або договір про обмін інформацією та виконується будь-яка з таких умов:

– КІК в країні реєстрації сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою яка дорівнює або є меншою на 5% за ставку податку на прибуток в Україні. Важливий термін – ефективна ставка податку на прибуток, яка може відрізнятися від базової номінальної ставки оподаткування;

– частка пасивних доходів (дивіденди, проценти, роялті чи інш) КІК становить не більше 50% загальної суми доходів КІК із всіх джерел;

– можливо отримувати і більше ніж 50% пасивних доходів, але тоді потрібен повний substance в країні реєстрації (офіс, активи, кваліфікований персонал);

в) КІК є публічною та її акції перебувають в обігу на визнаній КМУ фондовій біржі;

г) КІК є благодійною організацією і не розподіляє прибутки.

КІК та ІТ бізнес

Отже, зважаючи на всі ці положення нового Закону можливо розглянути декілька кейсів з IT:

• Наприклад, розповсюджена для IT ситуація – аутсорсингова компанія, що зареєстрована в Естонії громадянином України. Річний дохід за даними фінансової звітності – 2,5 мільйони євро, при цьому 100% є активним, комерційним доходом.

Безумовно, засновник – громадянин України визнається контролюючою особою та повинен подавати звітність в Україні про наявність КІК, однак додаткового оподаткування згідно за такими умовами – не виникає, бо виконуються одразу 2 умови звільнення:

1.Діє Конвенція між  Урядом  України  і  Урядом  Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків  на доход і майно;

2.Частка пасивних доходів – 0%.

І все це незважаючи на отримання компанією доходу в 2,5 мільйони євро та ставки податку на прибуток в Естонії – 0% (у певних випадках).

2) Або візьмемо приклад продуктової IT-компанії, що розробила круту мобільну гру, яка дуже швидко отримала велику кількість прихильників. Компанія зареєстрована в США, двома засновниками з України з часткою по 50%.

Зазвичай в таких ситуаціях про оформлення IP та інших юридичних документів замислюються в останню чергу, злетить-не злетить проект – от про що думають розробники та CEO на стадії запуску.

Тому можлива ситуація, коли дохід вже отримується, проте невірно класифікований – компанія нічого не підозрюючи, вважає його активним доходом від комерційної діяльності, а насправді відповідно до ПКУ та міжнародних договорів – це роялті.

А якщо до того ж доходи вже більше 2 мільйонів євро, – засновникам доведеться замислитися про оренду офісу та придбання або оформлення активів в США та розібратися з усіма правами на актив або обрати інший шлях – платити додаткові податки в Україні, можливо ще й штрафи нарахують, якщо ці порушення виявить податкова.

3) Кейс з опціонами. Заохочення, залучення або утримання працівників в IT-компанії шляхом підписання опціонних договорів поширене серед іноземних компаній. Опціони в IT це, зазвичай, право на отримання акцій (частини компанії) або стартапу співробітником через певний проміжок часу по заздалегідь узгодженій ціні або при досягненні певних результатів.

Тобто можливо говорити про частку володіння в компанії, але тільки на етапі реалізації (викупу) опціону. Розмір відсотку такого опціону – більше або менше 10 визначає чи буде така особа визнана контролюючою щодо іноземної компанії та тягнути за собою відповідальність зі сплати податків.

Як дізнаються?

Індивідуальні запити податкової щодо конкретних осіб та їх компаній можливі вже сьогодні. Повідомлення до податкової про реєстрацію КІК фізичною чи юридичною особою можуть надходити від фінансових установ, будь-яких контролюючих органів, інших органів державної влади.

Чекати «допоки не знайдуть» не варто, бо штрафи – вражаючі для будь-якого бізнесу.

Так, наприклад, неподання звіту про КІК потягне за собою штраф у розмірі більше 210 тис.грн, а за неповідомлення про набуття частки в іноземній компанії більше 630 тис.грн. Максимальний розмір штрафу – 3% від суми доходу КІК, наприклад, за невідображення у звіті про КІК інформації про кількість працівників станом на кінець звітного періоду.

Увесь світ вже наблизився до автоматичного обміну податкової інформації – відкриті реєстри бенефеціарів в ЄС запрацюють вже наступного року.

BEPS наступає, КІК лише третій крок Плану, попереду ще багато чого цікавого і українському IT доведеться з ним працювати.

Загалом правила КІК не новинка в світі оподаткування, новели якого вже впроваджується українськими законотворцями.

Звісно, механізми визначення наявності контролю для цілей застосування правил КІК в країнах розрізняються.

Так, контролюючими особами у Франції і Великобританії можуть бути визнані виключно компанії. А у Китаї платник податків заповнює щорічну форму звітності про закордонні інвестиції, а податковий орган сам визначає, чи є така комерційна структура КІК.

Проте у всіх випадках одним з варіантів визнання іноземної компанії контрольованою є визначення частки контролюючої особи. Поріг участі коливається від 50% (Франція, Німеччина, США) до 10% (Китай). Поріг в 10% встановлений в Китаї для тих випадків, коли тільки одна особа з пов’язаних осіб є учасником КІК, в той час як при колективному володінні діє поріг в 50%.

Однак, світова практика боротьби з агресивним податковим планування все ж таки націлена на власників великого бізнесу, які ховають активи в офшорних юрисдикціях.

Отже, як підготуватися?

• Провести покроковий аудит іноземних компаній в розрізі юридичного та фактичного контролю – що з них може бути визнано Вашими КІК;
• Проаналізувати чи виконує іноземна компанія свої реальні функції. Можливо додаткового податкового навантаження не виникне, але ж звітність подавати все одно треба, а це – певні витрати на підготовку звітності із залученням професіоналів;
• Уважно читати виключення з правил щодо оподаткування. Якщо Ви на етапі реєстрації, наприклад, – обирати середньо/високоподаткової юрисдикції;
• Правила оподаткування КІК увійдуть в наше життя з 01.01.2021 року. Отже, перший звіт про КІК необхідно буде подавати у 2022 році за 2021 рік. Але є вірогідність, що податкова служба України може обґрунтувати необхідність подання звітності вже за 2020 рік. Тому треба уважно слідкувати за роз’ясненнями;
• Враховуючи, що строки на адаптацію значно скоротилися, готуватись до правил КІК слід починати вже зараз.