Договір на розробку сайту: як захистити веб-студію?

На ранніх етапах існування глобальної мережі доступ до інтернету був значно важчим через недоступність обладнання та низьку швидкість з’єднання, а наявність якісної веб-сторінки було коштовним задоволенням. Сьогодні ж інтернет пронизує усі аспекти нашого життя і навіть кіоски мають власні локації на пошукових сервісах. Тепер відсутність згадок в інтернеті або низька якість сайту створює, швидше, негативний імідж та може відштовхувати потенційних клієнтів.

Разом зі зростанням попиту на послуги веб-студій загострювались і питання захисту інтересів розробників та їх клієнтів. Крім того, не менш актуальним є відповідальність за порушення або недобросовісне виконання умов договору. Для цього впроваджують механізми захисту не тільки замовників, а і виконавців.

Технічне завдання

На відміну від моделі Time&Material, де кінцева вартість вираховується в залежності від затрачених на розробку годин, у договорах на основі технічного завдання розмір винагороди веб-студії чітко встановлюється договором. Таким чином клієнт одразу розуміє вартість послуги, а в інтересах розробника якісно виконати завдання в найкоротші строки. Само по собі технічне завдання – це додаток до договору розробки, який детально розкриває:

• Спрямованість сайту
• Мова
• Бажане доменне ім’я
• Опис, дизайн сторінок:
• Схематичний та/або чітко прописаний план блоків контенту
• Структура змісту блоків
• Інтерактивні елементи
• Анімації та ефекти
• Інтерактивний пошук в межах ресурсу
• Структурний зв’язок сторінок сайту

Окрім опису сайту, технічне завдання має додаткову функцію – захист веб-розробника та клієнта. Уявіть ситуацію: Ви (розробник) отримали замовлення на створення сайту. Клієнт усно окреслив Вам яким він бачить майбутній сайт, написав тільки бажане доменне ім’я та чим займається його компанія. Впродовж розробки Ви отримували електронною поштою контент для наповнення сторінок, а на Ваші запитання стосовно дизайну та функціоналу була лише одна відповідь: «Зроби красиво!». Настав час для презентації готового сайту, але після цього замовник відмовляється приймати роботу та платити за неї, аргументуючи тим, що він не так хотів, це не підходить і чим Ви слухали!? Неприємна ситуація, але гірше те, що не зрозуміло хто правий. Розробник створив якісний сайт та виходив з наданої інформації, а прогалини заповнював на власний розсуд у наданому контексті. Клієнт надав весь необхідний контент та стисло пояснив свої бажання і вважав, що зміг довести своє уявлення до розробника. Ситуація не зовсім реалістична, але наочна.

Технічне завдання має бути документально оформлене та затверджене сторонами. Від того наскільки детально та чітко прописані бажання клієнта залежить відповідність виконаної роботи затвердженим побажанням. У випадках передчасного розірвання договору, суперечок з функціонала, вигляду чи структури – розглядають технічне завдання та зіставляють з презентованим сайтом. На жаль існують ситуації, коли клієнт в останній момент зрозумів що сайт не відповідає його суб’єктивним  уявленням і необхідно почати розробку з самого початку. Веб-студія вже витратила значну кількість робочих години, а сайт повністю відповідає затвердженому завданню. За таких обставин клієнт має або отримати та оплатити сайт, або компенсувати затрачені години та ресурси розробнику, сумісно розробити нове технічне завдання і затвердити зміни у договорі.

Додаткові завдання

Ситуації, коли під час створення сайту у клієнтів виникають нові ідеї або доповнюються вже наявні, зустрічаються постійно. Наприклад: приблизно на стадії наповнення сайту контентом, клієнт зазирнув на сайт конкурентів та зрозумів, що його власний сайт вийде менш конкурентоспроможним. Тому було прийнято рішення що сайт потрібно покращити, тобто додати нові можливості, кращі  анімації та адаптувати дизайн у відповідності сучасним тенденціям. Після спілкування з замовником розробники зрозуміли, що необхідно починати працювати над проектом майже з самого початку, а в результаті отримують ту саму фіксовану договором винагороду.  Чи буде це вигідно веб-студії?

Для захисту інтересів розробника достатньо лише декілька простих, але вагомих положень. В основному договорі мають бути передбачені:

• додаткові роботи або послуги
• шляхи їх оплати
• чи будуть долучати додаткові договори до наявного

Оплата та приймання-передача

Діяльність підприємств, в першу чергу, націлена на отримання прибутку, тому увага сильно загострюється саме на пунктах з оплати робіт. З фінансових питань сторони договору абсолютно протилежні та намагаються отримати максимально вигідні для себе умови. Часом вони можуть йти на хитрощі для отримання переваг. Договір з розробки – це закріплення знайденого сторонами  договору компромісу. Проте метою договору є не тільки  відображення інтересів, а й створення умов для їх належного дотримання.

Механізми оплати та приймання-передачі сайту повинні бути чітко визначені та знизити вірогідність порушень з боку учасників угоди. Фінансові умови чітко визначають вартість, строки та порядок здійснення оплати. Затвердивши договір клієнт вже не зможе самостійно відмовитись від виконання своєї частини договору або встановити суму, яка, на його думку, більше відповідає наданим послугам. Зазвичай дія договору з розробки сайту завершуються разом з підписанням акту приймання–передачі виконаних  робіт та виплатою розробнику винагороди.

Разом з підписанням акту виконавець передає замовнику усі майнові авторські права, відповідно до моменту підписання ними володіє розробник. Тобто, якщо замовник відмовився приймати та виплачувати винагороду за виконану роботу, то у веб-студії залишається право власності на код, дизайн та власні творчі матеріали серед контенту сайту, що забороняє їх використання сторонніми особами без згоди.

Форс-мажор

Коли ми чуємо «форс-мажор» в голові одразу асоціації з зірваними строками, претензіями через порушення умов договору, додатковим напруженням та навантаженням на всю команду. Останнім часом Covid-19, напевно,  можливо вважати синонімом форс-мажору. Епідеміологічна ситуація  та локдаун значно вплинули на бізнес і взагалі на більшість сфер життя. Зберегти робочий темп та ефективність команди в умовах дистанційної роботи важко, навіть з попередньою підготовкою. Корпорації-мастодонти відчули на собі тяжкий удар, а що казати про значно менші компанії. Пробиття дедлайну, неможливість довести продукт до належної якості, ускладнена комунікація з клієнтом та сторонніми підрядниками – проблеми, які досягли нових обертів, особливо в ІТ сфері.

На жаль жодний договір не зможе  захистити від несподіваних ускладнень, але зменшити або повністю відвести відповідальність перед замовником – цілком можливо. Подібний механізм не надає дозвіл на бездіяльність. Чесний розробник не буде відповідати за порушення умов договору, тільки за умови, якщо виконав усі дії, які від нього залежали під час форс-мажорних подій. Обставини, які не підвладні волі сторін, не звільняють від обов’язків встановлених у договорі, однак надають можливість замороження їх до моменту усунення перешкод або розірвати договір з оплатою фактично виконаного обсягу робіт.

Контент для наповнення та авторські права

Повноцінно сайт починає функціонувати тільки після інтеграції з базами даних, наповнення інформацією, зображеннями та іншим контентом. Однак веб-студія не здатна та не має генерувати все необхідне для сайту. Клієнт надає більшість компонентів необхідних для наповнення сайту. Часом виникають ситуації, коли клієнт надає розробнику контент, який немає права використовувати, а також, відповідно, надавати. Хто тоді буде відповідати за протиправне використання, наприклад, інтелектуальної власності?

Серед гарантій закріплених сторонами має бути зазначений обов’язок надавати тільки правомірну інформацію та рекламні матеріали. Таким чином веб-студія автоматично вважає, що матеріали є правомірними, а відповідальність за протиправне використання покладається на клієнта, який порушив умови договору. Під час розробки виконавець може отримувати контент для наповнення сторінок, який походить зі сторонніх ресурсів, та у цьому разі тільки  він буде нести  відповідальність за неправомірне використання таких даних.  Авторське право може поширюватись на дизайн, код, на якому функціонує сторінка, бази даних, назви, логотипи, домени, творчий матеріал: фото, відео, графіка, музика та ін. Актом приймання-передачі виконавець передає замовнику не тільки копію сайту та повний доступ до його ресурсів, клієнт отримує виключні майнові авторські права на всі складові, які були створені  та отримані в межах договору для створення сайту.

Висновки

З вищевказаного можна дійти висновку, що створення веб-сайту сам по собі тривалий та складний процес, що потребує грошових витрат. Необхідним є  визначення та чітке закріплення прав, обов’язків та процедур, яким мають слідувати суб’єкти договору з розробки веб-сайту.  Якісний договір передбачає механізми захисту інтересів та прагне створити для сторін рівні, з точки зору прав та обов’язків, умови. Це значно спрощує вирішення складних ситуацій та допомагає знайти справедливий вихід, але тільки за умови детального опрацювання та ознайомлення сторін з положеннями угоди. За типових обставин сторони намагаються підтримувати регулярний зв’язок та вести продуктивний діалог, а найголовніше – створити максимально сприятливий клімат для співпраці.

Окрім базових положень веб-студіям потрібно додатково приділити увагу:

1. На що поширюється дія договору.
2. Оформленню додаткових завдань.
3. Змістовності та точності технічного завдання.
4. Спроможності виконати замовлення у відведені строки.
5. Комунікації з замовником.
6. Порядку приймання – передачі сайту.
7. Гарантіям замовника.
8. Джерелам та правам на контент для наповнення сайту.
9. Підставам та шляхам притягнення до відповідальності.
10. Обставинам, які звільняють від відповідальності.

Контракти для ІТ-аутсорсингу

Владислав Тамашев

Cybersecurity lawyer