DMCA take-downnotice та counter-notice процедури

Усі користувачі мережі Інтернет, а особливо, представники творчих професій, мають знати про DMCA. Про кого йдеться? Фотографи, маркетологи, копірайтери, графічні дизайнери, ілюстратори, музиканти, блогери і більше! Подекуди навіть споживачі контенту можуть бути в зоні ризику. У цій статті будемо розбиратись що таке DMCA і яка з нього користь (чи шкода).

Що треба знати про DMCA

У кінці 90-х світ почав стрімко рухатись вперед, а США не мали відставати і Конгрес 1998 року прийняв Digital Millennium Copyright Act («DMCA»). DMCA ввів ряд новаторських положень до американського законодавства про авторське право, і однією з них є система take–down notices та counter–notices (DMCA §512). Ця система дозволяє у спрощеному порядку без звернення до суду і в максимально стислі строки прибрати контент в мережі Інтернет, який порушує авторські права заявника.

Але ця система має ряд нюансів:

• DMCA – це частина американського законодавства. Нелогічно було б потурати американцю, що він не знає нову редакцію Закону України «Про авторське право і суміжні права». Так само український вебсайт не має дотримуватись DMCA та реагувати на take-down notices та counter-notices, надісланих відповідно до цього акту.

Тим не менш, відомі інтернет-гіганти (такі як Google, Meta) якраз хостяться на території США і зобовʼязані слідувати американському DMCA, навіть якщо юзери знаходяться в різних точках світу. Тобто Google може видалити інтернет-сторінку з видачі, а Meta може заблокувати допис, навіть якщо власник вебсайту чи автор допису знаходиться не в США. При цьому, багато країн мають аналогічні чи досить схожі положення у своєму законодавстві, тому важливо розуміти нюанси найпопулярнішої процедури DMCA.

• DMCA не передбачає можливості стягнення збитків за контент, що порушує авторські права. Якщо порушення завдало контент-кріейтору майнової шкоди – DMCA не допоможе її відшкодувати. За DMCA-скаргою можна швидко прибрати з мережі такий контент (якщо таких порушень вже декілька, у результаті можна навіть «забанити» порушника), але не отримати компенсацію. Примусово стягнути її із порушника може лише суд.
• Посередник між заявником та порушником (internet service provider «ISP») максимально байдужий до обох сторін. Коли надходить take-down notice або counter-notice, йому просто заборонено йти проти процедури і вирішувати чи хтось правий і чи дійсно мало місце порушення, бо інакше – він може втратити захист за DMCA, свою «безпечну гавань», і сісти в одну бочку з порушником.

Хто такий ISP

DMCA-скаргу треба подавати не безпосередньо ймовірному порушнику, а агенту ISP. ISP дозволяє розміщення контенту в Інтернеті, але не контролює його вміст. Крім того, ISP не має отримувати пряму вигоду від контенту, що порушує авторські права, якщо він таки здійснює його контроль (наприклад, модерує контент).

До ISP належать, зокрема, власник онлайн-платформи, де користувачі можуть публікувати фто/відео/коментарі/інший контент (наприклад, Meta для Facebook), пошуковик (наприклад, Google) або хостинг-провайдер.

Наприклад: Ви виклали у свій аккаунт в Instagram фото, на якому займаєтесь з друзями йогою у парку. Через місяць Ви шукаєте фото для своєї презентації на весняний марафон, і в результатах пошукового запиту знаходите це ж фото. Тільки лінк веде не на Ваш Instagram, а на Shutterstock з підписом «group_of_people_doing_pilates», що розмістив user888copyright_hacker. ISP в цьому разі власник платформи – Shutterstock, йому й треба подавати DMCA-скаргу для того, щоб неправомірно розміщене фото було видалено, а не звертатись до user888copyright_hacker.

Якщо ідентифікувати хостинг-провайдера одразу не вдається, потрібно ввести вебсайт у пошукову базу Whois і шукати дані в полі Реєстратора.

Усі ISP, які бажають користуватись «безпечною гаванню» DMCA та не нести відповідальність за розміщуваний користувачами контент, мають призначати агента (DMCA Designated Agent), який отримуватиме скарги про порушення авторських прав. Знайти такого агента можна на сайті U.S. Copyright Office. Як правило контактні дані агента, якому слід відправляти скаргу, вказані на сайті ISP.

DMCA take–down notice

DMCA take-down notice – це скарга для видалення неправомірного контенту, який порушує авторські права заявника. Форма такої скарги може надаватись самим ISP, що спрощує її заповнення, однак скарга може подаватись і у довільному форматі, особливо, якщо ISP не має заготовленого електронного бланку.

• DMCA-форма Instagram
• DMCA-форма Facebook
• DMCA-форма Google
• DMCA-форма X (FKA Twitter)
• DMCA-форма GitHub
• DMCA-форма Apple

Тим не менш, усі DMCA-скарги мають відповідати певним вимогам і містити наступні дані:

• Ідентифікація твору, захищеного авторським правом, який, як стверджується, було порушено (URL, який веде до такого твору, є належною ідентифікацією);
• Ідентифікація матеріалу, який, як стверджується, порушує права заявника, і який має бути видалений або доступ до якого має бути заблокований, разом з його місцезнаходженням (URL, який веде до такого матеріалу, є належною ідентифікацією);
• Контактні дані заявника;
• Завірення про те, що скарга подається з добросовісних міркувань щодо наявності порушення («a good faith belief»);
• Завірення про те, що інформація у скарзі є точною, і що особа-заявник уповноважена подати скаргу, під страхом покарання за неправдиві свідчення («under penalty of perjury»);
• Підпис заявника (електронний чи фізичний).

Передостанній пункт є досить важливим. Відповідно до DMCA, заявник має підтвердити достовірність скарги про порушення авторських прав. Надання неправдивих відомостей може навіть призвести до кримінальної відповідальності. Сам ж DMCA передбачає цивільну відповідальність у формі відшкодування збитків для кожної особи за завідомо безпідставні повідомлення про наявність порушення, включаючи судові витрати та гонорари адвокатів. Відтак, використовувати DMCA take-down notice як інструмент боротьби із конкурентами, які чомусь вам не до вподоби – доволі погана ідея.

Перед подачею DMCA-скарги важливо впевнитись, що у заявника дійсно є права на спірний контент, і оцінити, чи не застосовні певні винятки, які дозволяють правомірно користуватись контентом третіх осіб за американським законодавством, зокрема, право добросовісного користування – «fair use».

Зокрема, у справі Lenz v. Universal Music Corp., 801 F.3d 1126 (9th Cir. 2015) музична компанія намагалась видалити за DMCA-скаргою відео на YouTube, де 13-місячна дитина 29 секунд танцює під одну з пісень компанії (Prince «Let’s Go Crazy»). Суд постановив, що порушення прав компанії не було, а заявники зобовʼязані оцінювати застосовність «fair use» перед подачею DMCA-скарги.

DMCA notice та counter-notice процедура не є заміною судового розгляду. Тому і стандарт доказування для неї значно нижчий. Якщо ISP отримує DMCA-скаргу з усіма заповненими полями – він має негайно (як правило, протягом 48 годин) видалити чи заблокувати доступ до спірного контенту.

DMCA counter–notice

Якщо відповідач за DMCA-скаргою (тобто особа, яка розмістила контент, що потенційно порушує авторські права) не згоден з видаленням контенту і вважає його правомірним, він має подати counter–notice. Зустрічне повідомлення необхідно надсилати тоді, якщо відповідач має законні підстави для розміщення спірного матеріалу (чи то за ліцензією, чи то за правом добросовісного користування («fair use»), чи з іншої причини).

DMCA counter-notice має містити наступні дані:

• Ідентифікація матеріалу, який було видалено або доступ до якого було заблоковано, а також його місцезнаходження (URL, який раніше вів до такого матеріалу, є належною ідентифікацією);
• Завірення про те, що матеріал було видалено або заблоковано внаслідок помилки або неправильної ідентифікації матеріалу, під страхом покарання за неправдиві свідчення («under penalty of perjury»);
• Контактні дані відповідача та завірення про те, що він погоджується на юрисдикцію відповідного федерального окружного суду США, якщо заявник вирішить продовжити розгляд спору у суді;
• Підпис відповідача (електронний чи фізичний).

NB! Не варто ні в take-down notice, ні в counter-notice розкривати свої персональні та конфіденційні дані, такі як реквізити ідентифікуючих документів (наприклад, скан-копія паспорту), надавати паролі чи доступи.

ІSP не зобовʼязаний надати заявнику контактні дані відповідача, якщо заявник вимагає ці дані у DMCA-скарзі. Це має зробити сам відповідач у своїй counter-notice. Заявник може звернутись за DMCA § 512(h) із повісткою («subpoena») до ІSP, яку видав клерк будь-якого окружного суду США для ідентифікації відповідача у примусовому порядку. Але навіть на цю процедуру поширюється дія першої поправки Конституції США щодо свободи слова.

Так, наприклад, у In re DMCA § 512(h) Subpoena to Twitter, Inc., N.D. Cal. Case No. 20-mc-80214 Twitter отримав DMCA-скаргу від Bayside Advisory LLC на твіти анонімного користувача під псевдонімом @CallMeMoneyBags, який критикував мільярдера Брайана Шета та супроводжував твіти фото. Принагідно, що після публікації твітів компанія зареєструвала авторські права на ці фото. Twitter видалив фото, але залишив текст дописів, ось як тут. Bayside Advisory LLC тоді адресували Twitter повістку за DMCA § 512(h), щоб розкрити особу користувача, яку мережа відхилила. Суд у цій справі підтримав позицію Twitter та акцентував, що DMCA не створює обхідний механізм свободи слова анонімних критиків.

Після отримання заповненої DMCA counter-notice, ІSP зобовʼязаний надати її копію заявнику DMCA-скарги та повідомити йому, що відновить чи розблокує протягом 10-14 робочих днів спірний контент, якщо заявник не звернеться з позовом до суду. У разі, якщо заявник цього не робить – контент відновлюється і процедура на цьому закривається.

Відтак, якщо ви отримали повідомлення про те, що ваш контент було видалено у зв’язку із порушенням авторських прав зі процедурою DMCA і ви впевнені, що маєте законні підстави використовувати такий контент і не порушуєте авторські права третіх осіб, сміливо заповнюйте counter-notice, щоб контент було відновлено. Варто мати на увазі, що заявник може піти далі та звернутись до суду, щоб не допустити відновлення контенту.

Хочемо зауважити, якщо ви стали свідком порушення своїх прав в мережі Інтернет, як перший крок доцільно звʼязатися із порушником напряму. Це можна зробити у форматі cease–and–desist letter. Часто такий лист допомагає вирішити проблему і без вдавання до DMCA notice та counter-notice процедур.

Висновок

DMCA надав користувачам Інтернету корисний інструмент для оперативного видалення контенту, що порушує авторські права третіх осіб, а також для блокування юзерів, які постійно «ловляться» на такому роді діяльності. Тим не менш, DMCA notice та counter-notice процедури мають свої особливості, на які важливо зважати при подачі скарги, чи підготовці відповіді на неї. Не варто «гратись» із скаргами та відповідями на них, якщо ви не впевнені у тому, що маєте підстави, про які ми говорили вище у статті. Це не інструмент для знищення конкурентів, а реальний механізм для боротьби з порушеннями авторських прав, і це треба поважати.

Питання авторського права можуть бути непростими, особливо в частині визначення того, чи захищений певний твір авторським правом, чи ні, чи можна використати його у своїй роботі та в якій частині і з якою метою. Якщо вам складно розібратись з тими чи іншими нюансами DMCA-скарги, або ж якщо ви отримали повідомлення про видалення контенту і не знаєте, що робити із цим далі, ми рекомендуємо звернутись до юристів, які мають експертизу у таких запитах.

Ми у Legal IT Group часто працюємо із DMCA процедурами і радо допоможемо розібратись і вам 🙂