Винесення ППР на IT-компанію: податкові наслідки та оскарження

Активний розвиток IT-бізнесу в Україні призвів і продовжує призводити до реєстрації великої кількості підприємств, переважно товариств з обмеженою відповідальністю та фізичних осіб — підприємців. Саме такі формати ведення господарської діяльності зарекомендували себе як ті, яким найчастіше віддають перевагу українські айтівці та іноземні інвестори.

Головним чином це пов’язано з такими факторами, як відносна простота реєстрації та ведення діяльності, порівняно м’яке податкове навантаження, гнучкість і зрозумілість для іноземних партнерів, адже, зокрема, аналоги товариств з обмеженою відповідальністю (LLC, Limited тощо) існують у більшості сучасних популярних юрисдикцій.

Водночас привабливі податкові ставки та видима простота ведення бізнесу зовсім не означають відсутності ризиків для компанії. Одним із факторів, який часто недооцінюють або взагалі не помічають до моменту виникнення критичної ситуації, є податкові перевірки та їхні наслідки у вигляді донарахування податків.

І якщо здається, що за умови забезпечення професійного ведення податкового, бухгалтерського, кадрового обліку компанія поза зоною ризику, це далеко не так. Через специфіку діяльності контролюючих органів в Україні та суперечливу практику застосування податкових норм майже неможливо на 100% гарантувати відсутність претензій до компанії під час перевірок державними органами.   

У цій статті пропонуємо розібратися, у яких випадках українська IT-компанія чи ФОП може стати об’єктом податкової перевірки, які порушення можуть бути виявлені, які наслідки цього, а також які шляхи оскарження рішень, ухвалених податковим органом. 

Що таке податкове повідомлення-рішення (ППР)?

ППР приймається податковим органом в результаті перевірки, якщо в її ході було виявлено порушення. Податкове повідомлення-рішення є офіційним письмовим рішенням контролюючого органу, яким визначається сума грошового зобов’язання платника, включаючи штрафні санкції. Таке рішення є безпосередньою вимогою до платника щодо сплати донарахованих сум. Але як і коли проводяться перевірки?

Податкова перевірка є встановленою законом формою податкового контролю, що здійснюється контролюючим органом з метою перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів платником податків. Відповідно до норм ПК України, податкові перевірки поділяються на три види: камеральні, документальні та фактичні. Документальні перевірки, залежно від підстав призначення, класифікуються на планові та позапланові, а за місцем проведення — на виїзні та невиїзні.

Для ТОВ та ФОП, які надають ІТ-послуги, найбільш актуальними є документальні та камеральні. Остання проводиться автоматично щодо всієї поданої податкової звітності. У ФОП перевіряють декларації з єдиного податку, ЄСВ, ПДФО та військового збору, а у ТОВ — звітність з податку на прибуток або єдиного податку, ПДВ та податків із виплат працівникам.

Документальна ж перевірка є найбільш суттєвою для ІТ-бізнесу. Під час неї можуть перевіряти договори із замовниками та підрядниками, акти або інші документи, що підтверджують надання послуг, банківські виписки, правильність відображення доходів і витрат, операції з нерезидентами, а також сплату податків із заробітної плати та інших виплат.

Планова перевірка проводиться у разі включення платника до плану-графіка на підставі податкових ризиків, а позапланова — за наявності передбачених законом підстав, наприклад, розбіжностей у звітності, ненадання документів на запит ДПС або припинення діяльності.

За результатами як камеральної, так і документальної перевірки може бути прийняте податкове повідомлення-рішення (ППР), якщо контролюючий орган встановив порушення, яке є підставою для визначення грошового зобов’язання, штрафу або коригування податкових показників. 

Які порушення можуть стати підставою для ППР у випадку IT-компаній?

Повністю виключити можливість податкової перевірки протягом усього періоду діяльності компанії практично неможливо. Водночас сам факт проведення перевірки не означає автоматичного встановлення порушення або прийняття ППР. Таке рішення можливе, якщо ДПС вважає, що виявлені обставини призвели до заниження податкових зобов’язань, завищення витрат, від’ємного значення чи податкового кредиту або до невиконання компанією обов’язків податкового агента. Для ІТ-компаній можна виділити такі основні зони податкового ризику:

Фактор ризику	Можлива позиція ДПС	Потенційні наслідки
Отримання послуг від ФОП	Якщо фактичні відносини передбачають підпорядкування правилам компанії, постійний графік, регулярну фіксовану оплату, контроль процесу роботи та відсутність самостійності виконавця, ДПС може розцінити їх як приховані трудові відносини.	Донарахування ПДФО та військового збору, штрафів і пені. Окремо можуть бути нараховані ЄСВ та застосовані санкції за порушення трудового законодавства. Коригування податку на прибуток не є автоматичним і можливе, зокрема, якщо ДПС також заперечує документальне підтвердження витрат.
Оформлення відносин із фізичними особами за договорами підряду або надання послуг	Цивільно-правові відносини можуть бути перекваліфіковані на трудові, якщо їхнім предметом фактично є не конкретний результат, а постійне виконання трудової функції під контролем компанії. Можуть також враховуватися ознаки трудових як у випадку з ФОП.	Якщо компанія не виконала обов’язки податкового агента — донарахування ПДФО, військового збору, ЄСВ, штрафів і пені. Якщо відповідні платежі вже були правильно нараховані, основним ризиком можуть залишатися санкції у сфері трудового законодавства.
Недостатня деталізація договорів і первинних документів	Якщо з договорів, актів та інших документів, на думку ДПС, неможливо визначити зміст, обсяг, період і результат наданих чи отриманих компанією послуг, ДПС може поставити під сумнів реальність господарської операції.	Невизнання витрат та збільшення податку на прибуток; зменшення податкового кредиту з ПДВ — якщо він формувався за відповідною операцією; штрафи та пеня.
Відсутність найманих працівників	ДПС може поставити питання, за рахунок яких трудових ресурсів компанія виконувала заявлений обсяг робіт. Особливо це ризиково, якщо відсутні також належно оформлені відносини з підрядниками.	Саме по собі не є порушенням і не має автоматичних податкових наслідків. Однак у сукупності з іншими обставинами може використовуватися для доведення нереальності операцій або прихованих трудових відносин.
Відсутність власних приміщень, техніки чи іншої матеріальної бази	ДПС може поставити під сумнів можливість фактичного виконання робіт, якщо компанія не підтвердить використання орендованого обладнання, коворкінгу, хмарних сервісів, техніки працівників або підрядників.	Вірогідність автоматичного ППР лише через відсутність власних активів є невисокою. Проте цей фактор може бути використаний разом з іншими доказами для невизнання витрат або податкового кредиту.

Що відбувається під час перевірки ДПС? 

На щастя для платників податків, процедура проведення податкових перевірок детально врегульована законодавством України. Якщо говорити про камеральну перевірку, то вона фактично зводиться до перевірки податкової звітності в реальному часі без прийняття окремих рішень та без відома чи дозволу компанії. Сам факт подання звітності бізнесом зумовлює її наступну перевірку в ході звичайної діяльності контролюючого органу. 

Що ж до документальної перевірки, то вона може бути плановою або позаплановою, виїзною або невиїзною. Планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка ДПС. Про її проведення платника повинні повідомити не пізніше ніж за 10 календарних днів, надіславши або вручивши копію наказу та письмове повідомлення із зазначенням дати початку перевірки.

Позапланова перевірка проводиться лише за наявності визначених ПК України підстав, які зводяться до неподання або недостовірності податкової звітності, виявлення розбіжностей чи можливих порушень, ліквідації або реорганізації платника, скарг щодо неоформлення трудових відносин тощо. Загального десятиденного строку повідомлення для такої перевірки немає, однак копію наказу потрібно вручити платнику до початку перевірки.

Під час виїзної перевірки інспектори прибувають за місцезнаходженням платника або відповідного об’єкта та перед початком перевірки повинні пред’явити направлення, копію наказу і службові посвідчення. Невиїзна перевірка проводиться у приміщенні ДПС на підставі наданих або отриманих документів, а присутність платника не є обов’язковою.

Під час перевірки інспектори аналізують податкову звітність, договори, первинні документи, банківські виписки та інші матеріали, що стосуються її предмета. За результатами складається акт або довідка, а у разі виявлення порушень може бути винесено ППР.

Чи можна підготуватися до перевірки? 

Слід також враховувати, що про планову документальну перевірку можна також дізнатися завчасно ще до отримання повідомлення про її проведення. Так, податкова служба офіційно інформує про заплановані перевірки, розміщуючи таблицю з переліком підприємств та місяцем року, у якому заплановано перевірку.

План формується виходячи з критеріїв ризиковості несплати податків або порушення законодавства, однак навіть компанії із незначним ступенем ризику можуть потрапляти до плану не частіше ніж один раз на 3 роки. Отже, одним із напрямків підготовки може стати налагодження процесу періодичного відстежування плану перевірок на відповідний рік. Важливо зважати на те, що план не є статичним на весь рік, а може коригуватися в процесі. 

Щодо позапланових перевірок, то ситуація складніша, адже, знати напевно про їхнє проведення можна лише безпосередньо з відповідного повідомлення від ДПС. Фактично таке повідомлення може здійснюватися безпосередньо в момент, коли інспектори прибули за місцем господарської діяльності для початку перевірки. 

Водночас законодавством передбачено, зокрема, такі основні підстави для проведення документальної позапланової перевірки:

• отримання податкової інформації про можливі порушення;
• неподання обов’язкової податкової звітності;
• виявлення недостовірних даних у деклараціях;
• припинення, ліквідація, реорганізація чи банкрутство платника;

Тож при виникненні відповідних обставин слід враховувати ймовірність ініціювання перевірки.

Особливо несподіваним може виявитися контроль з боку ДПС при початку процедур закриття бізнесу. Так, на практиці трапляються ситуації, коли IT-компанія працює роками без жодних претензій з боку податкової і, відповідно, вважає, що порушення відсутні. Надалі власники приймають рішення ліквідувати компанію, і не вбачаючи ризиків поспішно ініціюють припинення компанії.

Однак за такого сценарію у контролюючого органу виникає безумовна підстава для перевірки, яку він активно реалізує, адже держава не зацікавлена в тому, щоб допустити припинення компанії, яка має борги за податками. Так виникає ситуація, коли бізнес, впевнений у відсутності проблем, не здійснюючи підготовчих заходів, отримує доволі прискіпливу перевірку, яка може охоплювати до 5 останніх років діяльності. За загальним правилом період, що перевіряється, становить 1095 днів, однак з урахуванням періодів його законодавчого зупинення фактична глибина перевірки може перевищувати три роки. 

Можливості та процедура оскарження ППР

Якщо за результатами перевірки компанії податковою було винесено податкове повідомлення-рішення, бізнес може оскаржити його та домогтися повного чи часткового скасування донарахованих податків. Нижче пропонуємо короткий огляд шляхів оскарження податкового повідомлення-рішення. 

Вид оскарження	Суть	Строк
Заперечення до акта перевірки	Подаються до контролюючого органу, який проводив перевірку. До заперечень можна додати договори, первинні документи, розрахунки, пояснення та інші докази. Це дає можливість спростувати висновки перевірки або зменшити суму майбутніх донарахувань ще до прийняття ППР.	10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта. Матеріали та заперечення розглядаються комісією ДПС, як правило, протягом 10 робочих днів після їх отримання.
Адміністративне оскарження ППР	Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня — переважно до ДПС України. У скарзі можна вимагати повного або часткового скасування ППР. Своєчасно подана скарга зупиняє виконання оскаржуваного грошового зобов’язання, а його сума до завершення процедури вважається неузгодженою.	10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання ППР. Скарга розглядається протягом 20 календарних днів; строк може бути продовжений, але не більше ніж до 60 календарних днів, про що платника мають завчасно повідомити.
Суд першої інстанції	До окружного адміністративного суду подається позов про визнання ППР протиправним та його повне або часткове скасування. Попереднє адміністративне оскарження не є обов’язковим. Під час судового оскарження відповідне грошове зобов’язання залишається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.	Якщо адміністративна скарга не подавалася — 6 місяців із дня отримання ППР. Якщо спочатку застосовувалося адміністративне оскарження — 1 місяць із дня, наступного за днем закінчення цієї процедури.
Апеляційне оскарження	Апеляційний адміністративний суд повторно перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. За результатами рішення може бути залишено без змін, змінено або скасовано.	Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів, а на ухвалу — протягом 15 днів із дня проголошення. Якщо було оголошено лише вступну та резолютивну частини, строк обчислюється з дня складення повного рішення.
Касаційне оскарження	Касаційну скаргу розглядає Верховний Суд. На цій стадії перевіряється насамперед правильність застосування норм матеріального та процесуального права. Касаційний розгляд можливий за наявності передбачених КАС України підстав і не означає автоматичного нового дослідження всіх доказів.	30 днів із дня проголошення рішення апеляційного суду. Якщо повний текст складено пізніше або справу розглянуто без виклику сторін — із дня складення повного рішення.

Як бачимо, оскарження ППР є складним юридичним процесом, що вимагає глибокої експертизи та може потребувати залучення значних ресурсів. А якщо вас цікавить вирішення спору щодо неконкуренції (NCA) читайте у нашій статті. 

При взаємодії з податковим органом та наступним оскарженням його рішення IT-компанії слід враховувати наступні нюанси:

1. Для зменшення ризиків отримання штрафів/донарахувань від ДПС, обліку діяльності IT-бізнесу (бухгалтерського, податкового, кадрового) слід приділяти увагу від самого початку діяльності компанії на всіх етапах. Для цього рекомендуємо організувати діяльність з урахуванням наявної практики ДПС та судів, рекомендацій юристів, періодично проводити аудит — не лише фінансовий, а й договірний. 

2. Оскільки законодавством передбачено чіткі підстави для ініціювання документальної позапланової перевірки ДПС, рекомендується зважати на такий ризик, зокрема, при пропуску строку для подання звітності. У цьому контексті також важливо уникати поспішних рішень щодо ліквідації, реорганізації компанії, оголошення банкрутом, без належного попереднього аудиту. 

3. Успіх майбутнього оскарження формується ще під час перевірки на таких етапах:

• Допуск контролюючого органу. На цьому етапі важливо перевірити повноваження перевіряючих та забезпечити супроводження перевірки юристом/адвокатом, за потреби провести інструктаж персоналу щодо їхніх прав.
• Надання документів/відповідей на запит ДПС. Цей процес дуже важливий, адже від змісту відповідей та наданих документів буде залежати як позиція ДПС, так і подальші підстави для оскарження. На цьому етапі участь досвідченого юриста/адвоката є вирішальною для формування майбутньої правової позиції. 
• Контроль за дотриманням строків і процедур з боку контролюючого органу. Можливі процедурні порушення з боку перевіряючих можуть також слугувати підставою для майбутнього скасування їх рішень. Тут важливо правильно фіксувати порушення, висловлювати заперечення щодо певних дій ДПС, залежно від обраної тактики поведінки. 

4. Після отримання ППР починається відлік строків на оскарження, але при цьому надмірний поспіх чи невиваженість дій може також нашкодити. На цьому етапі слід зважати на цілий комплекс обставин та ризиків: від обрання шляху (адміністративний чи одразу до суду), позиції, підготовки матеріалів, необхідності оскарження ППР взагалі з урахуванням витрат та перспектив. 

5. Неоскаржене податкове рішення призводить до виникнення боргу компанії перед державою, і якщо здається, що статус товариства з обмеженою відповідальністю позбавляє ризику покладення відповідальності на його засновників/учасників, то це не так. Існують законодавчі механізми, що за певних умов дозволяють державі стягнути борг з директора та засновників.  Неможливість сплати компанією боргу може також стати підставою для притягнення посадових осіб чи власників бізнесу до адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності. 

Висновки

Отже, податкова перевірка та можливе винесення ППР є ризиками, які ІТ-компаніям варто враховувати протягом усього періоду діяльності — від оформлення відносин із працівниками й підрядниками до підготовки первинних документів, подання звітності та проведення ліквідації бізнесу. Водночас сам факт отримання ППР не означає, що висновки ДПС є беззаперечними: платник має право подати заперечення до акта перевірки, скористатися процедурою адміністративного оскарження або звернутися до суду.

Ефективний захист компанії починається ще до перевірки та передбачає належне ведення бухгалтерського, податкового і кадрового обліку, детальне документування господарських операцій, перевірку договорів та контроль за дотриманням процедур з боку ДПС. Своєчасний юридичний супровід допомагає не лише зменшити ризик донарахувань, а й сформувати обґрунтовану позицію для подальшого оскарження.

Якщо ви бажаєте отримати професійну допомогу під час податкової перевірки, оскарження ППР або проведення попереднього аудиту діяльності ІТ-компанії, звертайтеся до Legal IT Group. Юристи Legal IT Group допоможуть оцінити податкові ризики, підготувати необхідні документи та захистити інтереси вашого бізнесу у відносинах із контролюючими органами.