Чи працюють штрафи в IT-договорах: судова практика

Штрафи в IT-контрактах (Services Agreement, MSA, NDA, NSA, NCA тощо) часто стають точкою напруги, оскільки юридична формальність тут стикається з реальною практикою розробки. Компаніям штрафи допомагають у менеджменті ризиків. Таким чином можна забезпечити дотримання дедлайнів, збереження конфіденційності та захист інтелектуальної власності. 

З іншого боку, виконавці до умов про відповідальність ставляться з особливою увагою. Найчастіше розробники скаржаться на величезний розрив між потенційним доходом та розміром неустойки. Простіше кажучи, їх непокоять космічні розміри штрафів. Коли розробник бачить у контракті суми, що в десятки разів перевищують його місячну зарплату, ним це сприймається радше не як застереження від порушень, а як потенційна загроза. У деяких випадках це може змусити сильних фахівців відмовитися від співпраці. 

Ситуація ускладнюється розмитістю формулювань. Вирази на кшталт «неналежне виконання обов’язків» або «завдання репутаційної шкоди» є занадто розмитими і виконавець фактично не може передбачити, які дії будуть вважатися порушенням умов договору. Це також може сприяти відторгненню потенційних спеціалістів. 

У цій статті ми розглянемо, як працюють штрафи в IT договорах з точки зору судової практики

Завеликі штрафи

Розпочнемо з основного моменту, який найчастіше стає наріжним каменем — необґрунтовано великі суми штрафів. У цьому контексті варто розуміти, що у разі виникнення спору, навіть за наявності порушення, може бути застосовано менший розмір штрафу, ніж передбачений контрактом. Відповідно до частини 3 ст. 551 Цивільного Кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У низці позицій Верховний Суд деталізував це положення.  

По-перше, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Такий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 907/532/18.

Більше того, при вирішенні справи суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов’язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов’язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов’язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. (Постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі  907/532/18).

Законодавство не встановлює ані граничних меж для зменшення штрафів, ані чіткого алгоритму, за яким суди мають це здійснювати. Саме тому реальний розмір зниження неустойки не прив’язаний до фактичної цифри, яку просить боржник у клопотанні. Суд на власний розсуд вирішує, чи задовольнити таке прохання в повному обсязі, чи лише частково і самостійно визначає конкретний розмір зменшення. 

Ми також писали про Ліцензійний договір в ІТ-бізнесі. Види та ризики

Специфіка трудових договорів

Є окрема специфіка у випадках, коли відносини з розробниками та іншими спеціалістами оформлені трудовим договором. У разі виникнення спору суди оцінюватимуть договір саме через призму трудового законодавства, тобто Кодексом законів про працю України (КЗпП). Ключовим висновком Апеляційного суду Тернопільської області у справі № 607/1440/17-ц стала незаконність штрафів за розірвання трудового договору. Обставини справи були наступними: роботодавець намагався встановити санкцію у розмірі зарплати за весь невідпрацьований період., проте суд постановив, що така умова є нікчемною в силу закону (ст. 9 КЗпП).  Трудове право України передбачає лише два види стягнень — догану та звільнення, а будь-яка спроба запровадити штрафи чи повну матеріальну відповідальність за звільнення прямо погіршує становище працівника і не потребує навіть окремого судового визнання недійсною, оскільки є такою за замовчуванням. 

Водночас суд продемонстрував лояльний підхід до положень про неконкуренцію (NCA) та обмеження сумісництва. Пункт про заборону працювати в інших аналогічних компаніях протягом 3 років після звільнення було визнано законним. Суд мотивував це тим, що працівник отримував специфічне професійне навчання за рахунок роботодавця, а сама заборона не позбавляє його права на працю в цілому, а лише обмежує діяльність у конкретній вузькій ніші. Також законною визнали умову про обов’язкове погодження сумісництва з керівництвом, оскільки ст. 21 КЗпП дозволяє сторонам встановлювати такі обмеження за взаємною згодою. Отже, основним висновком для нас є те, що роботодавець може законно обмежити право спеціаліста працювати на конкурентів за специфічних умов, проте він не має жодного правового механізму для стягнення грошових штрафів за порушення цієї умови в межах трудових відносин.

Непередбачуваність умов

У Справі Sunder Energy, LLC v. Jackson, C. A. 455 у штаті Делавер, США, Sunder, компанія, що спеціалізується на продажі сонячних батарей, намагалася забезпечити дотримання обмежувальних умов NCA проти Джексона, колишнього засновника, який після звільнення приєднався до конкурента Sunder, компанії Solar Pros LLC, та нібито переманив співробітників Sunder до нової компанії. В Угоді, підписаній Джексоном були умови, що забороняли міноритарним учасникам компанії та їхнім “афілійованим особам” займатися будь-якими продажами “від дверей до дверей” (“door-to-door”) на ринках, де Компанія працювала або планувала працювати. Спроба позивача захистити NCA у суді виявилася невдалою через надмірно широке трактування обмежень. Суд встановив, що умови договору виходили за межі законних інтересів компанії, оскільки безпідставно обмежували надто велике коло осіб, а також мали необґрунтовані часові та географічні рамки. Фактично це означало б, що донька Джексона не могла б продавати скаутське печиво, яке традиційно продають скаути, ходячи від дверей до дверей сусідів.  З такими висновками погодився апеляційний суд. 

Доведення порушень

Цікавим кейсом є  Рішення  Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/3552/19 за позовом BINARY STYDIO LLC про стягнення 20 000 доларів США. Компанія BINARY STUDIO подала позов до суду проти ФОП-підрядника, вимагаючи стягнення $20 000 штрафу за порушення договору про надання IT-послуг. Позивач стверджував, що підрядник розголосив конфіденційну інформацію (розмір своєї винагороди) клієнту компанії та порушив умови про заборону конкуренції, почавши працювати на цього клієнта напряму.

Суди обох інстанцій відмовили у задоволенні позову. Ключова причина – недоведеність порушень. Головним доказом компанії були власноруч написані пояснення підрядника, які суд визнав ненадійними, адже вони були написані під тиском представника компанії та переписані з наперед підготовленого тексту. Натомість відповідач надав листування з клієнтом MAINDECK AS, де генеральний директор компанії прямо підтвердив: підрядник ніколи не передавав інформацію про свою винагороду, не мав комерційних відносин з компанією поза договором із BINARY STUDIO, а його фото на сайті залишилося лише з маркетингових причин після припинення співпраці.

Висновок для практики: навіть чітко прописані штрафні санкції за порушення NDA та non-compete у IT-договорах потребують належного доказування. Показання, отримані під тиском, та непрямі докази (скріншоти сайтів) недостатні для стягнення штрафу — потрібні об’єктивні підтвердження факту порушення.

Читайте більше про Нюанси оформлення NCA: умови дійсності положень про неконкуренцію

Висновки

Аналізуючи ці кейси, можна вивести ключові рекомендації для складання та відстоювання штрафів у IT-контрактах.

По-перше, варто відмовитись від «космічних» штрафів і обрати більш поміркований підхід. Розумний і співмірний штраф може бути стягнутий у суді, тоді як завищені суми, що значно перевищують можливі збитки, з великою ймовірністю будуть суттєво зменшені суддею.

По-друге, варто правильно вибрати форму співпраці. Потрібно памʼятати, що до трудових договорів застосовується окреме трудове регулювання. 

По-третє, конкретизація порушення – запорука успіху і довіри. Пункт про порушення договору має бути передбачуваним і об’єктивним. Для дедлайнів можна використовувати посилання на затверджений план (Наприклад, зі Statement of Work), для якості продукту –  відповідність технічним критеріям, а для конфіденційності – чіткий перелік інформації, що не підлягає розголошенню. Це позбавить виконавця відчуття непередбачуваності та зробить контракт прозорим.

По-четверте, пам’ятайте про межі обмежувальних умов. Заборони не мають бути надмірно широкими. Наприклад, як у кейсі Sunder, заборона конкуренції не може бути безмежною. Тому чітко окреслюйте географію, вузьку сферу діяльності та коло осіб, щоб у суді умови не були визнані надмірними. 

По-пʼяте, якщо порушення відбулося, готуйте адекватну доказову базу заздалегідь. Факти порушень контракту мають бути зафіксоване через офіційне листування, акти та технічні звіти. Без об’єктивних підтверджень стягнути штраф буде неможливо.