Спори щодо нерозголошення NDA

NDA (Non-disclosure agreement) багато хто вважає чимось ефемерним та номінальним. Інколи при згадці про NDA інші можуть поводити себе так, ніби NDA розбивається вщент, коли справа доходить до суду. Та чи справді це так?

NDA — це договір про нерозголошення конфіденційної інформації його сторонами. Таким чином, на нього поширюються умови  національного законодавства, що стосуються чинності правочинів, а саме наявність істотних умов договору, включаючи його письмову форму. 

Отже, предмет, чітко визначені сторони, строк та об’єм конфіденційної інформації в  NDA є, безумовно, істотними умовами без яких всі інші положення не матимуть жодного сенсу. 

Як працює на практиці NDA, і що варто враховувати під час його підписання, давайте розглянемо на прикладі трьох історій.

 

У пошуках справедливості

Джон Доу — талановитий та професійний розробник. Він вже більше десяти років створює різноманітні програми і вирішує прийняти пропозицію  великої технологічної компанії ХХХ. Проект абсолютно та цілком таємний і, звісно, сторони підписують NDA. Після деякого часу проект закривають і співпраця компанії з Джоном припиняється. 

Через рік Джон дізнався, що компанія ХХХ розпочала аналогічний новий проект під іншою назвою та використовує його розробку. Звісно, наступним кроком Джона є позов до суду, але давайте подивимося, як завершилась схожа історія з реального світу. 

У 2014 році до окружного суду округу Санта Клара було подано позов Еллі Атті, архітектора, що створив технологію будівництва більш ергономічних будинків, яку назвав ЕА “Engineered Architecture”, проти Google. Іnc. У 2011 році, Еллі заключив договір на розробку системи, яка дозволить впровадження ЕА технології в життя з використанням його комерційної таємниці та створеної раніше інтелектуальної власності, з афілійованою компанією Google- Google X, та підписав NDA. Відповідно до нього Атті надавав дозвіл на використання компанією конфіденційної інформації щодо ЕА з метою полегшення обговорення технічних питань щодо розвитку існуючого та майбутнього продукту сторонами. Проект мав назву “Genie Project”. Згодом його закрили і невдовзі відкрили новий – “Flux Factory”, в якому використовували комерційну таємницю та створену раніше інтелектуальну власність Атті без його дозволу. 

Важливим моментом для справи є наступні факти:

  1. Усі права на об’єкти інтелектуальної власності, створені Атті до 12.11.2011 належать йому.
  2. 31.06. 2011 – Атті надав некомерційну та невиключну ліцензію на використання його комерційної таємниці саме і тільки Google X .

Таким чином, дані умови виступають щитом для розробника, у випадку шахрайства та обману зі сторони замовника.

Джон зібрав усі докази порушення та починає судове провадження. На перший погляд справа вже виграна, як би не маленьке АЛЕ. Сторони домовилися, що спір розглядатиметься в суді альтернативного реальному штату Невада, в якому строк позовної давності щодо порушення NDA становить 1 рік, а Джон подав позов аж через 2 роки, через що йому було відмовлено у розгляді. Що ж, схоже трапляється і в Україні. 

 

У вересні 2019 року Верховний Касаційний Цивільний Суд розглянув справу 
№ 643/2330/19 щодо підсудності. Позивач (ОСОБА_1) та відповідачі (ФОП 1 та ФОП 2) мали спір щодо стягнення грошового зобов’язання у розмірі 496 400,00 грн. Позивач надавав Відповідачам послуги з розробки програмного забезпечення. Останні, у свою чергу, не оплатили ці послуги і Позивач просив суд стягнути заборгованість. Проте всі три інстанції відмовили. Договір між сторонами регулювався законодавством Шотландії — як матеріальним, так і процесуальним. Виходячи з цього, Суд відмовив у позові. Відповідно до ст. 76 ЗУ « Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону. 

Згідно зі ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи, що згідно з умовами договору спори між сторонами регулюються законодавством Шотландії, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що справа не підлягає розгляду відповідно до цивільного законодавства України, а також у судах України.

Сторони не дійшли згоди щодо зміни законодавства Шотландії на законодавство України.

Мораль цієї байки:

  1. Не забувайте вказувати в NDA ті розробки, які створені вами до моменту приєднання до проекту, та підкреслювати, що виключні майнові права на них належать саме вам;
  2. У випадку, якщо ви використовуєте частину своїх напрацювань у новому проекті, обов’язково зазначайте, що компанія може ними користуватися лише за Вашої згоди або для некомерційних цілей та за умови подальшого використання вами своєї ж розробки;
  3. Якщо підписуєте NDA з іноземним замовником із правовим регулюванням, яке для Вас незнайоме, перевірте, чи ви зможете захистити свої права там у випадку порушення і як це зробити правильно.

Боротьба за незалежність

Наступна історія переносить нас до України. Розробник Іван вже протягом довгого часу де-факто не співпрацює із замовником, але де-юре вони знаходяться в договірних відносинах. В силу даних обставин, Іван бажає розірвати в односторонньому порядку договір про надання послуг, а з ним і NDA. Він мотивує це тим, що NDA був укладений з метою виконання контракту, а отже є похідним від нього, і так як останній було розірвано з часом, то і NDA повинен припинити свою дію. 

На перший погляд звучить досить логічно, адже якби не договір про надання послуг, то і NDA не було б в принципі. Така аргументація була прийнята судом першої інстанції. Проте апеляція скасувала це рішення. Чому?

У справі № 907/258/18 Західний апеляційний господарський суд в 2019 році розглядав апеляційну скаргу між ТОВ «1» (відповідач) та ФОП «2» (позивач) щодо розірвання договору про надання послуг від 10.08.2017 та договору про нерозголошення конфіденційної інформації від 30.08.2017. Апеляційний суд визначив обґрунтування позивача щодо похідного характеру NDA помилковим, так як NDA не містить вказівки на те, що він укладається на виконання договору, натомість сторонами було врегульовано зазначене питання шляхом встановлення п. 4.7 договору, згідно з яким зобов’язання сторін, визначені цим договором, залишаються чинними в межах строку дії цього договору незалежно від припинення дії будь-яких інших договорів (контрактів), укладених між сторонами.

У NDA не було передбачено одностороннього розірвання, а умови передбачені ст. 652 ЦК (одностороннє розірвання при істотній зміні обставин) — не були виконані. Отже, договір продовжував діяти до завершення строку, визначеному в ньому.

Апеляційний суд підтримав аргументацію відповідача щодо питання строковості NDA, так як його термін залежить не від наявності ділових стосунків та виконання роботи, а від актуальності конфіденційної інформації. У 2020 році її розголошення не спричинить, на думку сторін, жодних порушень прав замовника чи кінцевого споживача послуг з інформатизації. 

Таким чином, Іван не отримав бажаного результату та не зміг односторонньо розірвати NDA. 

Ще одним цікавим моментом цієї справи є те, що позивач стверджував наявність занадто жорстоких та дискримінаційних умов щодо нього, визначених в NDA. Однак, Суд визначив, що дані обставини не можуть бути підставою для розірвання договору, враховуючи принцип свободи договору, а також законодавчі підстави для одностороннього розірвання договору.

Однак, варто не забувати про принцип справедливості та розумності. Не можна позбавити розробника можливості співпрацювати з іншими подібними компаніями чи говорити про умови співпраці більше аніж на 3 роки. Однак сторони вправі захищати свої інтереси всіма можливими законними засобами. Строгі вимоги щодо нерозголошення саме і направленні на забезпечення економічного інтересу сторін. 

Висновки, які можна зробити:

  NDA укладається як окремий договір, що пов’язаний із договором про надання послуг. Однак, предмети цих договорів різняться, адже NDA спрямований на захист конфіденційної інформації, отриманої стороною під час виконання умов договору про надання послуг. Таким чином у першому випадку, виконавець зобов’язаний утримуватися від здійснення дій, а в другому, навпаки, їх вчиняти. 

   Дія NDA не залежить від строку основного зобов’язання, так як він є незалежним правочином і спрямований на захист економічного інтересу сторін. Під час його створення не забувайте, що він є таким же правочином і на нього поширюються всі ті ж вимоги чинного законодавства, як і на договір загалом.

   Строковість NDA не має перевищувати більше 2-3 (або загалом невеликої кількості) років з моменту закінчення надання послуг. Інакше, у випадку спору, занадто довгий строк може стати причиною визнання NDA незаконним, що обмежує економічну свободу розробника.

  Положення про неможливість одностороннього розірвання NDA слугує страховкою для замовника у випадку недобросовісності розробника. Проте ця монета має й інший бік: зокрема, може статися так, що компанія виявиться недобросовісною і спеціально розірве контракт, щоб безкоштовно користуватися розробкою. У цьому випадку розробнику буде необхідно доводити шахрайство,обман, або іншу підставу хиби волі, щоб розірвати NDA.

  Суворість положень NDA ніяким чином не впливає на його чинність, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Тобто, сторони повинні виходити із принципів свободи договору та розумності.  

Злочин і покарання

Остання історія стосується не менш важливого аспекту NDA:штрафу та відповідної компенсації. Розробниця Аліса впродовж співпраці із замовником намагалася пропонувати свої послуги його партнерам. Ця хитрість майже вдалася. Після закінчення роботи з першим замовником, він під час видалення робочої пошти Аліси знайшов її переписку із партнерами. Справа дійшла до суду і була вирішена на користь замовника. Проте не всі вимоги щодо порушення NDA було задоволено. 

 

У 2019 році Західний апеляційний господарський суд розглянув справу   № 914/2231/18
між ТОВ 1 (позивач) та ФОП 1 (відповідач) щодо двох питань: 

1. стягнення штрафу у сумі 2000 євро у зв’язку з порушенням NDA та 

2. штрафу у сумі 1000 євро за порушення умов щодо недопущення конфлікту інтересів. 

 

Позивач надав на підтвердження порушення NDA скріншоти з інтерфейсу електронної робочої пошти відповідача. Ці докази були визнані неприйнятними, бо вони не відповідали умовам ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». Отримавши відмову, позивач надав роздруківки електронних листів переписки відповідача з партнерами. Відповідач не надав жодних доказів того, що хтось інший, окрім нього самого, мав доступ до даної електронної пошти та міг впливати на зміст його переписки чи повідомлення про факт розкриття ним паролю доступу до його робочої пошти. 

Докази були визнані належними, відповідно до ст. 96 ГПК України. У листах містилися заклики ознайомитися з конфіденційною інформацією. 

Суд задовольнив цю вимогу, визнавши, що відповідно до NDA між сторонами, відповідач не мав права вчиняти такі дії.

 

Що ж стосується другого питання, то суд відмовив задовольнити його. Суд визначив, що між відповідачем та партнерами не було укладено жодного господарського чи трудового договору. Ця переписка підтверджує лише факт продовження надання відповідачем певних консультаційних послуг партнерам позивача. 

Таким чином наявність листування, предметом якого є консультування сторони конкурента, не є доказом конфлікту інтересів, якщо відсутні законні підстави у вигляді трудового чи будь-якого іншого комерційного договору, відповідно до українського законодавства. 

 

Масштаб відшкодування у 2000 тис. євро зовсім не вражає, на відміну від 500 мільйонів доларів США. 

 

У 2014 році американська компанія ZeniMax, Inc. виграла справу проти Oculus VR, Inc. та її засновника Пальмера Лакі. Останній у 2012 році працював у ZeniMax та підписав NDA щодо всіх розробок створених ним в ході роботи. Згодом він відкрив власну компанію, що одна з найперших почала розробляти VR технології. У 2014 році, за 2 місяці до того, як ZeniMax подав позов проти Пальмера, Facebook викупив його компанію разом із технологією VR. ZeniMax звинуватив Пальмера та його компанію у порушенні NDA (на жаль, умови ми не дізнаємося), комерційної таємниці та прав інтелектуальної власності. 

Присяжні повністю визнали претензії ZeniMax, який отримав 500 мільйонів доларів США, хоча неодноразово у позові зазначав суму в 4 мільярди доларів США: 2 мільярди за штрафні збитки та 2 мільярди компенсації.

Уроки:

  1. Докази порушення NDA повинні завжди відповідати встановленій законодавством формі. Тому перед початком зборів доказів, необхідно перевірити вимоги до їх прийнятності.
  2. Наявність господарських чи трудових відносин між розробником та конкурентами чи партнерами замовника обов’язково мають ґрунтуватися на законній підставі, відповідно до українського законодавства – наявності, наприклад, договорів між сторонами.

CHECK-LIST

warning

1

Визначення чіткого переліку конфіденційної інформації та кому вона (не) може розголошуватися.

archive

2

Визначення об’єктів інтелектуальної власності, виключні права на які належать розробнику. Це важливо з огляду на розкриття будь-якої інформації розробником щодо цих об’єктів.

rules

3

Визначення умов використання розробником його надбань у проекті та визначення належності майнових прав на них.

consultant

4

Визначення юрисдикції та матеріального права у випадку вирішення спорів. Обов’язково необхідно перевірити можливість виконання умов NDA в обраній юрисдикції та строки для подачі позову/оскарження.

contract

5

NDA- це самостійний договір. Безпосередньо визначити в ньому, що дія його положень не залежить від чинності будь-яких інших договорів, в тому числі договору про надання послуг.

Бесплатный вебинар по Game Dev. Юридические лайфхаки 4

6

Обмеження строку дії NDA до 2-3 років (або іншого невеликого строку).

Абонентское обслуживание. Юристы для ІТ 10

7

Підтвердження порушення NDA повинно завжди відповідати законодавчо визначеній формі, зокрема, у випадку із електронними доказами -- нормам ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ГПК та ЦПК.